Окрім так званих державних музеїв, на Звенигородщині є більше десятка музейних закладів, що працюють на громадських засадах. Це передусім Ризинський історико-етнографічний музей «Різана криниця», сільські музеї в Стецівці та в Стебному, військовий музей в Шампані.
Менш відомими для широкого загалу, проте досить оригінальними є Козачанський музей українського побуту ХVIII-XIX століть «Садиба козака» та створений при районній лікарні музей історії Звенигородської медицини, стенди й вітрини якого в хронологічному порядку охоплюють діяльність закладів охорони здоров’я Звенигородщини, їхню історію, проблеми та успіхи.
А музей історії єврейської культури, що діє при синагозі, – чи не єдиний на Черкащині. З його експозицій можна дізнатися зокрема, що в 1913 році у Звенигородці мешкало 7840 євреїв – 48 відсотків від загальної кількості населення міста, а їх община мала синагогу, два молитовні будинки, бібліотеку, однокласне початкове училище, приватні чоловіче і два жіночих училища, лікарню.
Тут представлені також дані про розстріляних і замучених в період Другої світової війни понад 4 тисячі звенигородських євреїв, участь у війні та в партизанському русі, нагороди, документи, особисті речі. Відображені в експозиціях й побут повоєнних років. Серед експонатів – інструменти кравців, шевців, ковальські та гончарні вироби. Представлені також культові, релігійні експонати, молитовник XIX століття.
Окрема експозиція розповідає про сучасні зв’язки громади. Тут же – й згадка про Звенигородку в Єрусалимському музеї Яд-Вашем.