Черговий етап затяжної кризи в міській владі Черкас добіг кінця.
Наразі тактичну перемогу може святкувати міський голова. Шляхом нехитрих, але дієвих маніпуляцій з ресурсами і посадами, Анатолію Бондаренку вдалося повернути під своє крило мандрівну фракцію “Свободи”, яка й дала важливі для відставки Радуцького голоси.
Таким чином “Батьківщина” вбила одночасно кількох зайців – отримала моральну сатисфакцію, усунувши свого головного і найненависнішого “друга” з посади секретаря міської ради, розвалила антимерську більшість і отримала більш-менш контрольований виконком.
cinejournal.org
Громада, яка не надто заморочується кланово-політичними баталіями, радіє з того, що є який-неякий бюджет. Стабілізація кризових процесів дасть змогу місту оперативніше реагувати на різноманітні, в першу чергу комунальні, виклики. З іншого боку, загострення боротьби між “Батьківщиною”, на яку спирається міський голова (і його союзниками з “Черкащан” та “Свободи”) та міською БПП (з ПВД та “Громадянською позицією”) викидає Черкаси з площини децентралізаційної реформи. Навколишні села стрімко розбігаються в свої проекти об’єднаних територіальних громад і в підсумку є ризик, що обласний центр залишиться при бубнових інтересах.
Утім є й інші ризики – політичні. Головний з них це те, що фракція “Свободи” лишається такою ж темною троянською конячкою, яка пасеться там, де трава зеленіше. А хто знає, де з часом стане зеленіше. По-друге, Олександр Радуцький – це не та людина, яка так просто здасться і заспокоїться. Школа життя плюс навички, отримані в часи спільної роботи з Сергієм Одаричем даються взнаки. Власне, й нинішній політичний конфуз для лідера антимерської коаліції стався багато в чому саме через впевненість в контрольованості ситуації.
Очевидно, що найближчим часом ми зможемо побачити епізод “Імперія завдає удару у відповідь”.
Ну й нарешті фактор вулиці. І Нацкорпус з чи то контрольованими, чи то неконтрольованими ним “Нацдружинами”, і Координаційна рада учасників АТО наразі є скоріше ситуативними союзниками Анатолія Бондаренка. Досить буде кількох несприйнятних для мілітарної громадськості кроків, аби вона повернулася в протилежний бік.
Сергій Пасічник, ГО “Академія стратегічних досліджень”, з авторського блогу
