За церковним календарем 15 березня вшановують мученика Федота, святителя Арсенія, преподобного Агафона.
15 березня, на Федотів день, селяни бояться сильного вітру і снігу. «На Федота занос — піде худоба на знос». «На Федота занос (вітер, заметіль) — все сіно знесеш (довго трави не буде)». Федот-вітроніс, задирає курям хвіст. І хоча погода ще може бути достатньо холодною, з цього дня закінчуються стійкі морози.
Іменинниками 15 березня є:
Федот, Сава, Богдан, Арсен, Йосип, Агафон.
5 березня святкують:
Всесвітній день захисту прав споживачів
Відзначається в річницю виступу президента США Джона Ф. Кеннеді в Конгресі в 1962 році. У виступу були сформовані чотири головних права споживача: право на безпеку, право на інформацію, право на вибір і право бути почутим.
Пізніше до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове оточуюче середовище. В 1983 році день 15 березня був закріплений в міжнародному календарі святкових дат як Всесвітній день захисту прав споживачів.
Це цікаво:
У 1847—1850 poках на Укpaїнi перебував вiдoмий фpaнцyзький письменник-poманіст Оноре де Бальзак.
Жив він у селі Верхівні на Київщині у своєї коханої Еви (Евеліни) Ганської, з котрою одружився в Бердичеві у 1850 році, за кілька місяців перед своєю смертю.
О. Бальзак у своїх листах до родини подає загальні риси українського життя, зокрема, торкається господарських відносин, ґрунту, підсоння, рослинності України, згадує першорядну фабрику сукна у Верхівні і т.д.
«В царстві квітів і зелені» — як називає О. Бальзак Україну – є багато контрастів і див:
«Країна ця дивна з того погляду, що поруч з надзвичайним блеском бракує в ній самого необхідного комфорту»
«Не можна уявити собі просторів та врожаю на цих землях, котрих ніколи не гноять і на котрих щороку сіють жито».
Про здібности українців до куховарства Бальзак пише:
«Можливо, що мені вдасться Вам подякувати за цю приятельську послугу, як Ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготовлення хліба, що дає високу ідею про винаходи населення комбінувати самі прості речі. Чи так воно само й на Литві? Готуєте Ви там каші на 77 відмін?» (лист до п. Ширковичевої з 29. XI. 1848).
Про Київ О. Бальзак писав:
«Я бачив північний Рим, місто православ’я з 300 церквами, багацтвами Лаври, св. Софії, степів. Цікаво раз побачити, Маємо тут цікавий союз роскоші й мізерії. Такий спектакль дає Київ… На протязі 15 або 20 днів контрактів (ярмарку) у Київ приїздять зі всіх кутів Росії, буває такий рух у справах, забавах, що неможливо, щоб я описав тобі, або ж кому іншому… Я бачив на контрактах у Київі чудесні килими в такому роді, як мені дала в останньому році п. Г. і між іншими річами 12 стільців чудового виробу. Але ж усе це було в такій ціні, що прийшлось відмовитись».
Про українських жінок Бальзак зауважує:
«Молоді дами бувають на балах в сукнях королівської роскоші, далеко більшої від усього того, що можна побачити в Парижі… Вони руйнують чоловіків своїм вбранням…»