Відомий тревел-фотограф із Черкас Сергій Криниця вважає, що Черкащина здатна зацікавити туристів не лише загальновідомими пам’ятками та визначними місцями. Багато в нашому краї красот, не надто відомих великій аудиторії.
“Склався такий стереотип, що Черкащина – це лише батьківщина Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького, але насправді є багато іншого, що може привабити туристів. У нашому регіоні існує багато цікавих місць, які поки невідомі широкому загалу. Наприклад, тут збереглися чотири дерев’яні церкви козацького бароко, вони порозкидані по всій області, деякі уже спотворені. Проте, це досить цінні екземпляри, які мало де в Україні збереглися, особливо, якщо говорити про центральний та східний регіони, – розповів Криниця у бесіді з виданням zruchno.travel. – Крім того, у нас є мурована архітектура козацької доби – Красногірський монастир поблизу Золотоноші. Проектував цю будівлю відомий зодчий тих часів – Іван Григорович-Барський. Також є так звані замки. Звичайно, до оборонної архітектури вони ніякого стосунку не мають – це стилізовані панські маєтки: садиба Лопухіних у Корсуні-Шевченківському, палац Шувалових у місті Тальне, палац Даховських у Леськовому”.
Якщо говорити про природні атракції, то на Черкащині є красивий Буцький каньйон. Він зараз став досить популярним, але сильно відстає розбудова туристичної інфраструктури, вважає Криниця. Наразі місцевість не готова до великого потоку туристів. Проте, на Черкащині є ще два менш відомих каньйони: у Корсуні та Кам’янці. Корсунь-Шевченківський – дуже цікаве місто, батьківщина Нечуя-Левицького, неподалік у Стеблеві знаходиться його меморіальний музей. А містечко Кам’янка відоме ще з радянських часів музеєм, названим на честь Чайковського та Пушкіна, які там зупинялися у маєтку Давидових. Окрім того, в тамтешньому історичному музеї є експозиції, присвячені героям Холодного Яру. Це дуже цікаве історичне місце, де відбулося повстання гайдамаків та події Української революції. Як природна пам’ятка, воно приваблює насадженнями складчастих підсніжників. Вони цвітуть у березні – дуже красивий краєвид.
“Хоча на Черкащині будь-якого сезону красиво. Головне, щоб пощастило з погодою. Проте, якщо мати на меті конкретні атракції, наприклад, каньйони, то краще такі мандрівки робити навесні та восени, коли більш високий рівень води”, – зауважив фотограф.
На жаль, на Черкащині (як і по всій Україна) стоїть гостро проблема реставрації пам’яток, які з тих чи інших причин потребують відновлення.
“У Черкаській області це насамперед палац Даховських у Леськовому. Він знаходиться у відомстві Міністерства оборони. Спочатку там був військовий санаторій, потім склади, а згодом палац зовсім закинули, використовують лише господарські приміщення. Проблема в тому, що ми не маємо до нього доступу – краєзнавці не можуть стежити за станом будівлі. Раніше військові пускали туди туристів, але припинили, коли будівля стала аварійною. Ще у 2011 році просили передати його на баланс обласної ради, але у 2014 році вже стало не до того, – розповів Сергій Криниця. – Хочу також згадати про палац у Тальному. Раніше там був технікум, який перевели в інше приміщення, а на його місці хотіли відкрити музей Трипільської культури. За часів президентства Ющенка у реставрацію інвестували багато грошей: перекрили дах, замінили вікна, зробили систему кондиціонування та частково внутрішнє оздоблення. Зі зміною влади це все заморозилось, половину матеріалів порозкрадали.
Ще у селі Роги є корчма – єдина подібна архітектурна пам’ятка господарської діяльності ХVII століття на Наддніпрянщині. Проте, навіть місцеві не звертають уваги на ці руїни. Проблеми з архітектурою величезні. Буває, що навіть спотворюють дерев’яні церкви, обкладаючи їх цеглою, хоча це пам’ятки національного значення”…
