Поняття “інтеграція” шкільних навчальних предметів лякає сьогодні і багатьох освітян, і батьківську громаду. Щоб допомогти здолати цей острах, розповім про інтегровані курси “Громадянська освіта” та “Історія: Україна і світ”, які вже з 1 вересня 2018 року вивчатимуть десятикласники шкіл і першокурсники закладів професійної та вищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.
Більше року тривав процес створення навчальних програм з історії для учнів 10-11 класів, рівнів стандарту та профільного. А для десятикласників укладено програму нового обов’язкового навчального курсу “Громадянська освіта”, який вивчатиметься в обсязі 2 години на тиждень. Цей курс об’єднує знання з основ соціології, економіки, права, медіаграмотності, міжнародних відносин. А економіка і правознавство як окремі предмети тепер вивчатимуться лише як профільні курси.
З моєї точки зору, сьогодні такий курс є дуже актуальним і потрібним, адже світ “інформаційного вибуху”, який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, тієї ж таки інформації, порівнювати альтернативні точки зору та ухвалювати зважені рішення.
Особливістю курсу “Громадянська освіта” є його орієнтація на діяльнісний підхід — тобто застосування набутих теоретичних знань на практиці
Саме тому наш авторський колектив запропонував учителям і учням велику кількість практичних завдань для індивідуальної та колективної роботи, запитань і проблем для обговорення.
Для прикладу, вивчаючи теми про демократичне суспільство, вчитель разом із учнями може підготувати та отримати відповідь на інформаційний запит, створити власну або ж підтримати пропоновану електронну петицію, зрозуміти процедуру участі громадян у “Громадському бюджеті” та навіть спробувати підготувати власний проект. Як відрізнити фейкову інформацію від справжньої, як розпізнавати замовний матеріал в мас-медіа, як безпечно поводитись у соцмережах, як визначитися у власних життєвих цінностях, як формувати родинний та власний бюджет і багато інших цікавих та корисних тем чекають десятикласників при вивченні цього курсу. Підручник, співавтором якого я є – зручний у користуванні, з життєрадісними ілюстраціями, містить чимало гіперпосилань на корисні для формування власної думки матеріали.
МОНУ обрало шлях на інтеграцію і майже рік тому розпочалася робота над декількома проектами. Одна з причин цієї інтеграції — учні не в змозі повноцінно вивчати 23 окремі предмети, особливо якщо враховувати, що в старших класах їхня увага уже більше фокусується на деякі профільні напрямки — гуманітарний, природничий, фізико-математичний і т.д. Одним із таких проектів, над яким і мені випала можливість працювати, став курс “Історія: Україна і світ”. Це інтегрований курс, який буде викладатися замість двох окремих предметів — всесвітньої історії та історії України. Хоча я б, наприклад, назвала його радше “Єдиний курс”. Перебуваючи в Польщі та спілкуючись із освітянами, я розповідала про два окремі курси історії, які в нас є. Польські колеги запитували, а як же ж можна розглядати свою історію поза контекстом того, що відбувається в світі. Саме так, поєднано, історія викладається не лише в Польщі, а й в інших країнах. Тож переконана, що і нашій країні варто йти схожим шляхом.
Разом з тим, я б не порівнювала інтеграцію природничих наук з інтеграцією двох курсів історії, як це в нас деякі роблять. Бо якщо інтегрований курс природничих наук підходить для профільної освіти гуманітарного спрямування, то єдиний курс історії підходить для всіх типів профілізації (для природничих, мистецьких, філологічних та інших профільних напрямків). І так само, як і у випадку із двома курсами історії (всесвітня та історія України), дозволяє підготуватись і скласти ЗНО.
Хоча є навіть певна перевага, бо якщо окремі предмети історії в сумі мають 2,5 години на тиждень, то єдиний курс має 3 години, а вчитель тоді може приділити більше уваги власне історії України. Такий єдиний курс дозволяє формувати в учнів цілісні уявлення про історичні події, бачити Україну суб’єктом світової історії.
Саме в ці дні (з 17 по 27 квітня) триває другий етап конкурсу підручників згідно Наказу МОН України від 21.02.2018 № 176 “Про проведення конкурсного відбору проектів підручників для 5 та 10 класів закладів загальної середньої освіти”. Перед учительством стоїть проблема вибору: яким шляхом піти. Приємно, що значна частина вчителів, з якими доводиться спілкуватися в різних містах, із розумінням ставляться до цього процесу. Вважаю, що викладання єдиного курс історії дозволить вирішити проблему фрагментарності історичного світогляду учнів. Адже сьогодні історична освіта не може існувати ізольовано від завдань, які стоять перед суспільством.
Щиро тішуся, що Черкащина не є пасивним споглядачем змін у сучасній історичні освіті. Нещодавно я презентувала програму єдиного курсу з історії та відповідний їй підручник авторів М. Мудрого та О. Аркуші у Золотоноші та Черкасах. За наслідками такої зустрічі вчителі Золотоноші ухвалили рішення перейти у місті на викладання єдиного курсу “Історія: Україна і світ”. У нашому ж місті теж ряд шкіл переходять на викладання в 10 класах інтегрованого курсу. Зокрема його прихильником є заслужений вчитель України Валерій Силенко.
Сильні і впевнені у собі та своїх учнях вчителі не бояться інтегрованого курсу, вони готові зустріти виклики часу і застосувати власні методичні здобутки при його викладанні.
Леся Хлипавка, співавтор підручника “Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту)” для 10 класу закладів загальної середньої освіти., автори Васильків, І. Д.; Кравчук, В. М.; Сливка, О. А.; Танчин, І. З.; Тимошенко, Ю. В.; Хлипавка, Л. М. — “Астон”, 2018.
