38-річний Сергій із Руської Поляни з-під Черкас торік у серпні встановив сонячну електростанцію потужністю 10 кВт. Відтоді за спожиту електроенергію не сплачує, а надлишок продає державі за зеленим тарифом.
Фотоелектричні модулі встановив на найбільш сонячному боці покрівлі приватного будинку. Усього понад 40 сонячних панелей площею 1,6х1 метр кожна. Влітку міні-електростанція генерує майже тисячу кіловат, взимку – в половину менше.
“Сьогодні тема альтернативних джерел енергії стала досить актуальною для міркувань. По-перше, шукати її змусило постійне підвищення цін на енергоносії, по-друге, це такий собі пасивний заробіток, який спрацює на перспективу, – розповідає молодий чоловік виданню “Сільські обрії”. – Звісно, спершу треба добряче вкластися, бо проект досить затратний”.
У середньому вартість 1 кВт установки становить 1000 доларів. Тільки за 4-5 років інвестиція може вийти “в нуль”. Надлишок електроенергії, яку генерує СЕС потужністю10 кВт, Сергій продає “Черкасиобленерго” за зеленим тарифом. Щомісяця працівники Черкаського РЕМу приїздять закривати акти виконаних робіт. З 1 січня 2018 року ставка “зеленого” тарифу для приватних домогосподарств становить 5,87 грн без ПДВ.
Відмовлятися від газу і стовідсотково переходити на використання електрики Сергій не став. Каже, що буде дорожче.
“Електроенергію, яку я використовую для власних потреб, мені обраховують за ціною продажу державі, тобто значно вище, аніж платять за неї пересічні споживачі. Проте у платіжках нулі”, – каже молодий чоловік.
Не тільки економія тішить дружину Сергія – Людмилу. З чоловіком вони виховують трьох дітей. Хочуть, аби діти росли в чистому довкіллі. Майже за рік роботи завдяки їхній СЕС в повітря на кілька тонн СО2 стало менше.
У будь-якому випадку це непогана інвестиція для тих, у кого є можливість взяти кредит або витратити власні заощадження, зауважує Сергій.
“Сонячна станція дозволяє заробляти гроші краще, ніж банківський рахунок, – розповідає він. – Особливих проблем у догляді за сонячними панелями, термін служби яких сягає 20 років за умови відсутності серйозних пошкоджень під час експлуатації, немає. Система управління станцією знаходиться в приміщенні поруч з будинком. Усе комп’ютеризовано. У хату не заводили – шумить. За функціонуванням панелей слідкує фірма, яка їх встановила. Договір укладений до 2030 року. Приміром, взимку їх засипало снігом і тоді зависав інвертор. Хлопці приїхали – полагодили. Усе працює”.
До речі, Сергій радить виважено підходити до вибору фірми, яка візьметься облаштувати панелі. Не довіряти так званим “одноденкам”.
“Я чув історії, коли такі «фірмачі» багато обіцяли, встановлювали панелі, які через тиждень вже не працювали. А самі фірми зникали, наче їх і не було, – каже молодий чоловік. – Проект досить дороговартісний, тому звісно ретельно добирав-напитував підприємство, яке візьметься облаштувати новітні технології. І знайшов. Хлопці, з якими я працював, зробили все «під ключ» – виготовили проект, встановили панелі, оформили все в Черкаському РЕМі. Я лише кілька разів під’їздив папери підписати. Звісно, не обійшлося без бюрократичної тяганини. Вийшло так, що панелі облаштували за кілька днів, а документи оформили за кілька місяців. Проте хлопці нас «вели» до першого розрахунку по зеленому тарифу. Він затягнувся аж на півроку. На це були об’єктивні причини – всі чули про проблеми енергетиків Черкащини. Тож довелося і нам почекати”.
Сонячна станція “стимулювала” зацікавлення екологічним способом життя й сусідів. Стали приходити, цікавитися. Загалом на Черкащині таких станцій у приватних домоволодіннях облаштували понад півсотню.
“Аби стало більше, мають бути створені відповідні програми кредитування для людей на державному рівні”, – переконаний руськополянець.