21 квітня Інна з Катеринополя Полька виставила у “Фейсбук” світлини, на яких видно, що з одного боку монумента відвалились плити. Щоб інші не попадали, їх скріпили скотчем, пише видання “Вісті Черкащини”. Такий ремонт викликав жарти в соцмережі.
– Скотч – це наше все, у будь-яких випадках виручає, – пише Вадим Грабовий.
– Ще є пістолет для гарячого силікону, – підтримує Алла Олійник.
Про причини руйнації пам’ятки, попередньо оглянувши її, розмірковує Микола Замковенко, колишній будівельник:
– Жодна плита постаменту толком не тримається. Ті три, що вже відкололися, впали, кажуть, розбилися вщент. Серед причин руйнації бачу:
1) Лицювальні гранітні плити, бетонний постамент обробляли клеєм не по всій площі, а лише в окремих місцях. Перед укладанням плит не оброблялася бетонна поверхня.
2) Погана якість бетону; він кришиться, кусочки відколюються.
3) Окрім того, з боку ставка видно, що постамент та тротуарна плитка біля нього просідають. Це говорить про те, що неякісно утрамбована основа. Зіграли свою роль також опади: дощ, талі води.
Пам’ятник Кобзареві у Катеринополі відкрили 19 грудня 2013 року. Контроль за спорудженням здійснювало тодішнє районне керівництво. “Дане питання перебуває на постійному контролі районної влади. Так, 20 листопада комісією під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації Олександра Вовкотруба було здійснено перевірку стану будівництва. За результатами перевірки дано конкретні рекомендації щодо подальшої роботи та узгоджено терміни їх завершення,” – читаємо на сайті “Тарасовими Шляхами” від 1 квітня 2014-го. Очевидно, будівельники не особливо дослухались до порад районних керманичів, оскільки через 5 років монумент почав розсипатися.
Тепер ремонтом споруди опікуватиметься Катеринопільська селищна рада.
– Будемо ремонтувати, а як інакше? – каже селищний голова Іван Гегедош. – Про скотч я не чув. Розпоряджень обмотувати монумент не давав. На балансі селищної ради цей пам’ятник не числиться, оскільки виготовлявся він, наскільки мені відомо, коштом спонсорів. Однак від ремонту ми не відмовляємось. Сподіваємось, упродовж місяця зробимо.