Фото Олександра Костирка
З 18 по 22 червня у дохристиянські часивідзначали Сонцескрес – літнє сонцестояння, що у християнські часи стало називатися Купальськими святами, найголовніший день яких — Івана Купала — ми святкуємо з 6 на 7-ме липня.
Протягом купальських свят віддавна влаштовували шлюбні ритуали, гуляння біля річок, стрибання через вогонь, після чого спалювали солом’яне опудало Купайла, топили у воді деревце Марени та палаюче Колеса – символ повороту Сонця до зими. Також у цей час колись збирали цілющі трави і шукали на щастя цвіту папороті. Купальські дні вважалися щасливим часом для зачаття.
За церковним календарем 18 червня вшановують священномученика Дорофея, перенесення мощей блаженного Ігоря – великого князя Чернігівського і Київського, також згадують блаженного Костянтина, преподобного Анеувія, преподобного Дорофея.
У народі говорили: «День Дорофія — ранок вечора мудріше». Якщо в цей день сонце парить і тиша в повітрі, можна готуватись до грози. З Дорофія розпочинаються найкоротші ночі — «горобині».
Іменинниками 18 червня є:
Леонід, Ігор, Федір, Костянтин, Дорофей, Анастасія, Василина, Віктор, Галина.
Чи знаєте ви що:
Як свідчать сучасні дослідження, Київське князівство за Аскольда досягло могутності, вагомим свідченням чого став успішний похід русів на Константинополь 860 р. і укладення з Візантією мирної угода, вигідної й почесної для руського князя.
Однак подальша доля Аскольда вкрита серпанком таємничості. Літописи згадують про Аскольда лише у зв’язку з появою поблизу Києва його непроханого суперника — Олега, прозваного Віщим. За легендою, у 882 році новгородський Олег убив Аскольда і Діра підступним способом і сів на князівський престол.
Цікаво, що більшість істориків сумнівається в тому, що Аскольд і Дір були дійсно братами чи хоча б сучасниками, й навіть у самому факті існування Діра! У порівнянні з постаттю Аскольда фігура Діра уявляється зовсім нечіткою.
Найімовірніше, його ім’я було внесене до літопису набагато пізніше, тому що при описі начебто спільно здійснених цими князями походів у «Повісті временних літ» використана невідповідна граматична форма: однина замість множини («йде Аскольд й Дир… й приде», а мало б бути: «идоша Аскольд й Дир… й придоша»). М. Грушевський вважав, що Дір князював після Аскольда, а може й після Олега.
