У доісторичні часи задля взаємного розрахунку та накопичення багатств людство користувалося товарними «грошима», в ролі яких виступали різні матеріальні носії: зливки металів, дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння, коштовне хутро та ін. Поява грошей, як універсального еквіваленту вартості товарів та послуг є свідченням високого розвитку економіки суспільств на етапі цивілізаційної історії. Найбільш ранні монети з’явилися в VII–VI ст. до н.е. у Лідії – стародавній державі на заході Малої Азії. Згодом гроші у вигляді монет набули поширення у античному світі: в Давній Греції та Римі.
Із античними монетами пов’язані і перші знахідки грошей на території міста Черкаси. Найраніша з них – золота антична монета, знайдена в 1970-х рр. на березі Дніпра. Це т. зв. «варварське наслідування» римському ауреусу, прототипом якого слугувала монета часів Пізньої республіки або імператоріального періоду (II–I ст. до н. е.). На аверсі – бюст божества (Рома або Марс) у корінфському шоломі, повернутий праворуч; на реверсі – квадрига з візницею-богинею (Діана або Вікторія) з вінком у правій руці (?), фігура повернута праворуч. У монеті є отвір для підвішування, з якого видно, що її використовували як прикрасу. Походить монета-підвіска, очевидно, із одного з поселень чи городищ зарубинецької культури на території міста.
Значно більше знахідок монет з території міста пов’язані із черняхівською культурою (ІІІ–V ст.). Це були часи жвавих контактів місцевого населення із північно-східними провінціями Римської імперії. За зводом відомого археолога-нумізмата В. Ляскоронського, кілька срібних римських монет – денаріїв – ще до 1917 р. було випадково знайдено під час оранки в Дахнівці (суч. мікрорайон міста), а ще п’ять – на полі в районі Соснівки (також суч. мікрорайон). На превеликий жаль, жодна з монет не була опублікована і не збереглася до наших днів. Вони також, найімовірніше, походять з поселень черняхівської культури.
Наступний історичний період, із яким пов’язані знахідки давніх грошей на території міста – давньоруський. Це був час, коли Черкас ще не існувало, але через цю територію проходив жвавий подніпровський торгівельний шлях «із варяг в греки». Є відомості про два скарби давньоруського часу, але всі вони були виявлені до 1917 р. і не збереглися. Перший – скарб з 218 західноєвропейських денаріїв XI ст., що розійшовся «по руках». Вдалося ідентифікувати лише 21 монету – це вендки «молодших» типів. Другий скарб знайдений у передмісті Слобідка (?). За В. Антоновичем, він складався з чотирьох монетних гривень «київського» типу та смарагдової намистини. Гривні «київського» типу – срібні зливки шестикутної форми середньою вагою 160 г – були головним платіжним засобом на території Південної та Південно-Західної Русі у XII–XIII ст. (точніше, між 1150 та 1240 рр.).
Черкаси, як прикордонна фортеця на південних рубежах Великого князівства Литовського, постали у 2-й пол. XIV ст. Відправною подією стало звільнення Південної Київщини і Поділля від влади Золотої Орди після перемоги литовсько-руського війська на чолі з великим литовським князем Ольгердом у битві на Синіх Водах (суч. Кіровоградщина) в 1362 р. Попервах місто входило до складу васального Литві Подільського князівства, яким володіли князі Коріатовичі. Саме до цього раннього періоду історії міста відноситься великий Василицький монетно-речовий скарб, знайдений у 1921 р. на території кол. с. Василиця (зараз у межах міста). Окрім срібних прикрас до його складу входили 60 срібних монет (джучидських дірхемів/дангів). Більшість з них карбована в улусі Джучі Золотої Орди. Частина монет скарбу – місцеві наслідування данга хана Джанібека, карбування Гюлістану. Вони виготовлялися на території Київського князівства за правління Володимира Ольгердовича (1362–1394) і перебували в грошовому обігу українських земель у 2-й половині XIV ст. Час приховання Василицького скарбу дослідники визначають в проміжку між 1376 та 1380 рр. Ще принаймні два джучидських дірхеми випадково знайдені в історичній частині Черкас. Іншим різновидом платіжних засобів литовської доби (як і в давньоруський час) були срібні гривні. Їх репрезентує другий Василицький скарб, також випадково виявлений у 1920-х рр. До нього входило близько десятка гривен «новгородського» типу (срібних видовжених брусків вагою бл. 190 г). Чотири цілих і одна половина гривні згодом потрапили до Черкаського обласного краєзнавчого музею. Обриси василицьких зливків дещо подібні до човноподібної форми, що характерно для т. зв. «татарських» гривен, які трапляються в скарбах Поволжя. «Новгородські» й «татарські» гривні з’явилися в грошовому обігу на території сучасної України після монголо-татарської навали (з 2-ї пол. XIII ст.), їх використовували аж до поч. XV ст.Значною кількістю нумізматичних знахідок репрезентований польсько-литовський період історії Черкас (XVI–XVII ст.). Це здебільшого дрібні монети європейських країн: Польщі, Швеції та ін. Місця їх знахідок тяжіють до замчищ та посаду пізньосередньовічного міста. Срібні литовські соліди польського короля Зигмунта ІІ Августа 1563, 1564 та 1567 рр. походять з «литовського» замчища (Дзеленьгори) та території посаду (сквер ім. Б. Хмельницького, вул. Смілянська 2). На вул. Смілянській 2 знайдений фальшивий мідний солід м. Риги шведської королеви Христини Августи (1633–1654). Відомі на території Черкас і монетні скарби цього часу. Один із них – 187 монет Речі Посполитої короля Зигмунта III Вази, карбованих у 1620–1626 рр.: півтораки, литовські гроші, коронні та литовські соліди. Ще один скарб, що складався зі 110 польських та німецьких монет (точне датування невідоме), за В. Антоновичем, був знайдений у XIX ст. «біля старого собору» (бувшої Миколаївської соборної церкви на місці суч. Будинку природи), тобто поблизу замчища на Дзеленьгорі.У XVIII ст. окрім монет Речі Посполитої, на території Правобережжя набувають поширення гроші Російської імперії. Прикладом може слугувати мідна російська «полушка» 1736 р., знайдена у заповненні ями поховання, виявленого по пров. Старому 14, поруч із «польським» замчищем (Пагорб Слави).
(за матеріалами книги Д. Куштана та В. Ластовського «Археологія та рання історія Черкас»)