Денарії, дирхеми й полушки: які гроші “ходили” на території Черкас?

28 Січня 2019 21:52

У доісторичні часи задля взаємного розрахунку та накопичення багатств людство користувалося товарними «грошима», в ролі яких виступали різні матеріальні носії: зливки металів, дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння, коштовне хутро та ін. Поява грошей, як універсального еквіваленту вартості товарів та послуг є свідченням високого розвитку економіки суспільств на етапі цивілізаційної історії. Найбільш ранні монети з’явилися в VII–VI ст. до н.е. у Лідії – стародавній державі на заході Малої Азії. Згодом гроші у вигляді монет набули поширення у античному світі: в Давній Греції та Римі.

Золота монета-підвіска з «варварського наслідування» римському ауреусу (II–I ст. до н. е.). Черкаський обласний краєзнавчий музей

Із античними монетами пов’язані і перші знахідки грошей на території міста Черкаси. Найраніша з них – золота антична монета, знайдена в 1970-х рр. на березі Дніпра. Це т. зв. «варварське наслідування» римському ауреусу, прототипом якого слугувала монета часів Пізньої республіки або імператоріального періоду (II–I ст. до н. е.). На аверсі – бюст божества (Рома або Марс) у корінфському шоломі, повернутий праворуч; на реверсі – квадрига з візницею-богинею (Діана або Вікторія) з вінком у правій руці (?), фігура повернута праворуч. У монеті є отвір для підвішування, з якого видно, що її використовували як прикрасу. Походить монета-підвіска, очевидно, із одного з поселень чи городищ зарубинецької культури на території міста.

Значно більше знахідок монет з території міста пов’язані із черняхівською культурою (ІІІ–V ст.). Це були часи жвавих контактів місцевого населення із північно-східними провінціями Римської імперії. За зводом відомого археолога-нумізмата В. Ляскоронського, кілька срібних римських монет – денаріїв – ще до 1917 р. було випадково знайдено під час оранки в Дахнівці (суч. мікрорайон міста), а ще п’ять – на полі в районі Соснівки (також суч. мікрорайон). На превеликий жаль, жодна з монет не була опублікована і не збереглася до наших днів. Вони також, найімовірніше, походять з поселень черняхівської культури.

Наступний історичний період, із яким пов’язані знахідки давніх грошей на території міста – давньоруський. Це був час, коли Черкас ще не існувало, але через цю територію проходив жвавий подніпровський торгівельний шлях «із варяг в греки». Є відомості про два скарби давньоруського часу, але всі вони були виявлені до 1917 р. і не збереглися. Перший – скарб з 218 західноєвропейських денаріїв XI ст., що розійшовся «по руках». Вдалося ідентифікувати лише 21 монету – це вендки «молодших» типів. Другий скарб знайдений у передмісті Слобідка (?). За В. Антоновичем, він складався з чотирьох монетних гривень «київського» типу та смарагдової намистини. Гривні «київського» типу – срібні зливки шестикутної форми середньою вагою 160 г – були головним платіжним засобом на території Південної та Південно-Західної Русі у XII–XIII ст. (точніше, між 1150 та 1240 рр.).

Срібні монети Золотої Орди (джучидські дірхеми) із великого Василицького скарбу, 1350–70-і рр. Національний музей історії України [За: Зразюк, Строкова, Хромов, 2007]

Черкаси, як прикордонна фортеця на південних рубежах Великого князівства Литовського, постали у 2-й пол. XIV ст. Відправною подією стало звільнення Південної Київщини і Поділля від влади Золотої Орди після перемоги литовсько-руського війська на чолі з великим литовським князем Ольгердом у битві на Синіх Водах (суч. Кіровоградщина) в 1362 р. Попервах місто входило до складу васального Литві Подільського князівства, яким володіли князі Коріатовичі. Саме до цього раннього періоду історії міста відноситься великий Василицький монетно-речовий скарб, знайдений у 1921 р. на території кол. с. Василиця (зараз у межах міста). Окрім срібних прикрас до його складу входили 60 срібних монет (джучидських дірхемів/дангів). Більшість з них карбована в улусі Джучі Золотої Орди. Частина монет скарбу – місцеві наслідування данга хана Джанібека, карбування Гюлістану. Вони виготовлялися на території Київського князівства за правління Володимира Ольгердовича (1362–1394) і перебували в грошовому обігу українських земель у 2-й половині XIV ст. Час приховання Василицького скарбу дослідники визначають в проміжку між 1376 та 1380 рр. Ще принаймні два джучидських дірхеми випадково знайдені в історичній частині Черкас.

Срібні гривні з другого Василицького скарбу. Черкаський обласний краєзнавчий музей [За: Шостопал, 2007]

Іншим різновидом платіжних засобів литовської доби (як і в давньоруський час) були срібні гривні. Їх репрезентує другий Василицький скарб, також випадково виявлений у 1920-х рр. До нього входило близько десятка гривен «новгородського» типу (срібних видовжених брусків вагою бл. 190 г). Чотири цілих і одна половина гривні згодом потрапили до Черкаського обласного краєзнавчого музею. Обриси василицьких зливків дещо подібні до човноподібної форми, що характерно для т. зв. «татарських» гривен, які трапляються в скарбах Поволжя. «Новгородські» й «татарські» гривні з’явилися в грошовому обігу на території сучасної України після монголо-татарської навали (з 2-ї пол. XIII ст.), їх використовували аж до поч. XV ст.Значною кількістю нумізматичних знахідок репрезентований польсько-литовський період історії Черкас (XVI–XVII ст.). Це здебільшого дрібні монети європейських країн: Польщі, Швеції та ін. Місця їх знахідок тяжіють до замчищ та посаду пізньосередньовічного міста. Срібні литовські соліди польського короля Зигмунта ІІ Августа 1563, 1564 та 1567 рр. походять з «литовського» замчища (Дзеленьгори) та території посаду (сквер ім. Б. Хмельницького, вул. Смілянська 2). На вул. Смілянській 2 знайдений фальшивий мідний солід м. Риги шведської королеви Христини Августи (1633–1654). Відомі на території Черкас і монетні скарби цього часу. Один із них – 187 монет Речі Посполитої короля Зигмунта III Вази, карбованих у 1620–1626 рр.: півтораки, литовські гроші, коронні та литовські соліди. Ще один скарб, що складався зі 110 польських та німецьких монет (точне датування невідоме), за В. Антоновичем, був знайдений у XIX ст. «біля старого собору» (бувшої Миколаївської соборної церкви на місці суч. Будинку природи), тобто поблизу замчища на Дзеленьгорі.

Мідна «полушка». Російська імперія, 1736 р.

У XVIII ст. окрім монет Речі Посполитої, на території Правобережжя набувають поширення гроші Російської імперії. Прикладом може слугувати мідна російська «полушка» 1736 р., знайдена у заповненні ями поховання, виявленого по пров. Старому 14, поруч із «польським» замчищем (Пагорб Слави).

(за матеріалами книги Д. Куштана та В. Ластовського «Археологія та рання історія Черкас»)