На Тальнівщині 9 шкіл під загрозою в пониженні статусу або й закриття. Таким чином районна влада хоче зекономити кошти. Дітей возитимуть до навчальних закладів міста, пише видання “Вечірні Черкаси”.
Жителі села Павлівка Перша прийшли з протестом до приміщення сільської ради. Від очільниці Наталії Слободяник люди вимагали докласти зусиль, аби зберегти місцеву школу. Остання лише розводить руками. Каже, вдіяти нічого не може, якщо керівництво вже все вирішило.
“Усе впирається в проблему малої кількості дітей. Зараз тут навчається 32 дитини й ще 15 у дитячому садку, розповідає Слободяник. – У нашому відділі освіти поки навіть не можуть визначитися, скільки треба коштів на утримання нашої школи. Один раз звучить цифра 600 тисяч, іншого – 300 тисяч. Щороку наше село надає субвенцію на освіту. В минулому році виділили 190 тисяч гривень. Оплачуємо електроенергію, підвезення дітей, заробітну плату технічним працівникам. Вчителям платить держава. Але попри це недостача в місцевому бюджеті на 2019 рік 330 тисяч гривень. Закрити школу не є виходом у будь-якому селі. Але такі питання вирішуємо не ми”.
Найбільше коштів “витягує” шкільна котельня. Працює на газі.
“Котельня потребує дуже великих коштів, – бідкається сільський голова. – Ми пропонували сільським господарствам, які працюють на території села, підняти з 4 до 8 відсотків орендної плати за землю. Тоді дефіцит можна було б перекрити. Поки що це нічим не увінчалося”.
Школа Павлівки Першої зараз має 9 класів. Старшокласників возять у сусідні Криві Коліна. Задля економії планується залишити лише 4 класи.
“Так робити поки недоцільно. Спочатку треба визначитися, куди й на чому їздитимуть діти, – вважає Наталія Слободяник. – А цього досі немає. Все скидають на сільські ради. По інших сільських школах району така ж ситуація. Батьки школярів вже налаштовані на підвіз дітей у місто, якщо школу понизять. Але, водночас, всі хочуть, аби вони навчалися на місці”.
Начальник відділу освіти Тальнівської райдержадміністрації Лариса Коваль коментувати ситуацію не хоче. Нарікає на місцеву пресу, яка нібито виставила її в поганому світлі.
Голова районної ради Валентина Любомська не бачить іншого виходу, як закривати школи з низькою чисельністю учнів.
“Держава зараз виділяє гроші лише на зарплату вчителям. І то лише 70 відсотків, – пояснює Любомська. – Ця сума залежить від кількості дітей у класі. Є класи, де лише 2 дитини навчається. Інші – на індивідуальному плані. А є школи, де 1-4-их класів взагалі немає й не передбачається. Уявіть: триповерхова школа, розрахована на 300 школярів, а є лише 26. При цьому там 30 вчителів і 10 осіб обслуговуючого персоналу”.
Підтримувати школи по селах районна влада могла б ще 2 роки. Але сенсу в цьому чиновники не бачать.
“Якщо сільський голова каже, мовляв, нащо мені та школа, то нічого не вдієш, – каже голова райради. – У 2020 році вся відповідальність ляже на органи місцевого самоврядування. Кожна школа обходиться районному бюджету в 1.5-2 мільйони гривень. Проблема не лише в економії коштів. Можна було б ще більше затягнути паски й не робити доріг чи ще щось, а утримувати освіту”.
Очільниця райради переконана, що у міських школах діти з села зможуть отримати якіснішу освіту. Але не всі батьки згодні, аби їхні діти їздили до чужих шкіл.
“Моя дитина виросла у цьому селі і я б хотіла, аби до 10-го класу тут і навчалась. Вона має друзів, їй обстановка звична й рідна. А вирвіть її зараз звідси… Зараз її життя – школа, бо в ній вона проводить більшість часу. Це буде великий стрес. Я розумію, що керівництво рахує гроші і не дуже зважає на бажання людей. Але так не можна. Та й недарма кажуть, що не буде школи, то не буде й села”, – обурюється жителька Павлівки Першої Тетяна Миколаївна.
У районній раді не погоджуються зі словами людей. Села зникатимуть через безробіття, а не через відсутність власної школи, впевнені чиновники.
Без роботи залишиться й частина вчителів. Щоправда, це стосуватиметься лише працюючих пенсіонерів.
На Корсунщині у селі Сотники після зимових канікул розгорівся скандал через підвезення дітей до школи міста. 12 дітей вимушено сиділи по домівках, бо районна рада відмовилась фінансувати автобус. Зараз школярі поки знову їздять у Корсунь. Та майбутнє таких підвезень поки туманне.
“Частина дітей із Сотників їздить у нашу опорну школу в Моринцях, – розповідає голова Моринської ОТГ Анатолій Видута. – Інша частина батьків принципово не захотіли віддавати своїх дітей у наш базовий заклад. Кажуть, що у міській школі кращі умови. Я ще в червні просив їх, аби погодилися віддати учнів у Моринці. Районна влада не може фінансувати підвіз, а наші місцеві депутати погодилися виділяти кошти лише на наш шкільний автобус”.
Частину учнів до міської школи возив спецтранспорт із корсунського АТП. В бюджеті на 2019 рік грошей на це вже не заклали. Батькам запропонували шукати інші джерела фінансування або ж возити за власний рахунок.
“Поки цим дітям є як добиратися. Зустрічався з керівником місцевої агрофірми. Погодився фінансувати підвіз. Але це до кінця навчального року лише. Як буде далі – покаже час”, – каже Видута.
Проблему має вирішувати лише голова ОТГ, переконаний керівник Корсунь-Шевченківської РДА Василь Клименко.
“Згідно з чинним законодавством, це проблема органів місцевого самоврядування, – коментує Клименко. – В яку школу ходити, обирають батьки з дітьми. Адміністрація має слідкувати лише за навчальним процесом. Якщо Моринська ОТГ не має коштів на підвезення, нехай беруть кредити або скорочують штат громади”.
Школу у Сотниках закрили ще 8 років тому. Увесь цей час частина дітей їздила у Корсунь за 12 кілометрів від села.