У кожного з нас своя улюблена пора року, але радість зустрічі з теплим сезоном закладена на генетичному рівні, бо тисячі років тому наші пращури навіть своє Новолітування пов’язували з порою пробудження природи. У цей час молилися про врожай та чекали з вирію птахів.
Щодо самої назви березень, то, на думку вчених, етимологічні корені цього слова походять від слів «березоль» чи «березіль», що означало давній промисел – заготівлю березової золи та кори. Також у березні вже починали заготовляти традиційний на Поліссі напій – березовий або кленовий сік.
За церковним календарем, 1 березня – День святих 12-ти мучеників: Памфіла пресвітера, Валента (Уалента) диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Іллі, Даниїла, Ієремії, Ісайї.
У минулі часи помітили: якщо з перших днів весна «розгульна, не сором’язлива – обдурить, вірить нічого». Погоду в цей день передбачали грім і вітер. Якщо 1 березня при північному вітрі прогримить грім, то весна буде холодною, при східному вітрі – весна буде сухою, при західному – мокрою, а при південному – теплою.
Іменинниками 1 березня є:
Данило, Ілля, Ніна, Павло, Порфирій, Самійло, Юліан, Ярема, Альбіна, Антоніна, Фелікс.
«Любити травень – річ не мудра:
Розкішно, затишно, блакить,
Земля зняла важучі хутра – прямує в літо вочевидь.
А я вертаю до начала.
Я більше березень люблю.
Як ще й не видна переміна, І хуга близько навісна
Та переміна – неодмінна.
І гостро пахне новизна».
Василь Симоненко
1 березня відзначають:
-
- Всесвітній день цивільної оборони.
- Всесвітній день імунітету.
- Пурим.
- День “Нуль дискримінації”.
Чи знаєте ви, що:
Назва першого місяця весни – березень – закріпилась у середині XIX століття. Походження цієї назви виводять від слова «береза», яка в цей місяць починає цвісти. Проте, як слово потрапило в літературну мову, чітко визначити досить складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось: «Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май – буде каша й каравай».
Значно частіше в українській народній творчості трапляється назва «март» або «марець», як ось: «Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марті сніг», «Згинув, як марцевий сніг». Проте, слова «март» і «марець» зовсім не слов’янського походження, це латинський «Марс» – бог війни, якому цей місяць був присвячений.
Народна назва березня – капельник, протальник, соковик, полютий, красовик.
Під цю пору остаточно вже закінчувалися молодіжні розваги – досвітки й вечорниці. Згодом, як тільки-но заквітнуть луки, дівчата й хлопці сходилися на левадах, щоб розпочати цикл веснянок та гаївок. Але то буде в квітні.
У березні починали заготовляти традиційні напої – кленовий та березовий соки. Заготовлену рідину зливали в діжу, заправляли смаженим ячменем або сухофруктами з груш-дичок і тримали в прохолодному місці. Такий напій міг зберігатися протягом декількох місяців, він був смачним та корисним, а тому і популярним у народі.
