Зрізати курган, зробити оглядовий майданчик, а Батьківщину-Матір поставити на постамент. Черкаський архітектор Леонід Кондратський пропонує реконструювати Пагорб Слави. За його словами, це необхідно, щоб зберегти меморіальний комплекс.
Ідея створити меморіальний комплекс воїнської слави у Черкасах виникла ще у 1964 році. Тоді почали шукати місце для перепоховання праху воїнів, які загинули під час Другої світової. Вибрали пагорб, де стояла Троїцька церква. Був також інший варіант – нинішній сквер Богдана Хмельницького. Але зваживши на його історичність та вид, що відкривався на Дніпро, його нищити не наважилися. Втім церкву таки зруйнували – її підривали сапери. Зрештою на честь 20-річчя Перемоги першу частину меморіалу завершили. Одним із її авторів був архітектор Леонід Кондратський.
Таким був меморіал до зведення Пагорба Слави (1973 рік)
«Нам із колегами залишалося зробити вертикальну частину монументу. Ми хотіли поставити обеліск, але не склалися відносини з тодішнім секретарем обкому з ідеології. Він дуже любив трощити церкви, а в ми саме врятували собор у Каневі і зробили з нього музей. Це його дуже розлютило. І зі словами «ви мене ще запам’ятаєте» він відсторонив нас від будь-яких проектів. Але меморіальний комплекс завершувати треба – партія дала команду.
Тож він поїхав до Києва до скульпторки Галини Кальченко із проханням, щоб вона зробила монумент. Вона дуже хворіла і відмовлялася брати на себе проект. У неї на столі був макет скульптури і вона сказала: «якщо хочете, беріть її і ставте». Це була її особиста скульптура. За образом вона мало нагадує матір. Це просто жінка і все. У Києві стоїть Батьківщина-Мати, то у неї дух такий, що відчуваєш – вона все зробить, але захистить. А у нас не так. Скульпторка вкладала не той зміст», – розповідає Леонід Кондратський.
Відкрили комплекс 9 травня 1977 року. Такий вигляд він має і донині: пагорб із гранітними сходинками, а нагорі – скульптура Батьківщини-матері. У правій руці вона тримає чашу з вічним вогнем (вічний вогонь загас у 2009 році – ред.), а ліва – звернена з пересторогою. На нижній стіні зображена битва і вказані прізвища воїнів, що загинули в роки війни. З правого боку площі – братська могила з прахом 898 воїнів, імена яких увічнені на 35 гранітних блоках, а зліва – шість поховань Героїв Радянського Союзу, які загинули, визволяючи Черкаси.
1987 рік (фото retroua.com)
Курган потрібно прибрати
За словами Леоніда Кондратського, сьогодні скульптура Батьківщини-Матері же відхилилася від центральної вісі.
«Дощ заливає – вона всередині іржавіє. Ніхто туди не заглядає, не займається цим питанням. Чого вона і нахилилася. Її треба укріпити. Раз почала хилитися, її може вітром здути. Взагалі вона має на постаменті стояти, а не на насипу. Так робити не можна було», – каже архітектор.
Він пропонує зрізати курган, а фундамент, на якому стоїть скульптура, – укріпити. Скульптура має стояти на постаменті. Його можна виконати з граніту. На ньому Леонід Кондратський пропонує розмістити карту Черкащини і позначити, коли кожен район визволили та скільки воїнів загинуло. На вивільненій площі автор пропонує облаштувати оглядовий майданчик, до якого вестимуть гранітні сходи. Батьківщину-Матір, каже архітектор, потрібно помити, бо через чорну фарбу вона мало нагадує бронзову скульптуру.
«Якщо не привести це до ладу, то буде всім морока і буде постійно», – додає Леонід Кондратський.
Так реконструювати комплекс пропонує Леонід Кондратський. Ескіз від руки
Свої пропозиції та розрахунки реконструкції Пагорба Слави Черкаська обласна організація Національної спілки архітекторів України уже надіслала голові Черкаської ОДА Олександру Вельбівцю. Вартість робіт, які вони пропонують провести до 75-річчя із дня перемоги над фашистськими загарбниками, – понад п’ять мільйонів гривень:
- реставрувати покрівлю склепу (380 тисяч грн);
- покласти плитку від Площі Слави до Пагорбу (2,4 млн грн);
- пофарбувати монумент у світлий колір;
- обгоридити площу з боку Дніпра;
- створити підмостки, щоб там могли виступати музичні колективи (620 тисяч грн);
- встановити стелу пам’яті загиблим воїнам АТО (1,2 млн грн);
- встановити на стелі пам’ятного знаку Архангела Михаїла пам’ятну дошку для ветеранів Другої світової;
- біля пам’ятника Матері-Героїні організувати майданчик для огляду території, обгородити її та встановити там лавки.
Пагорб Слави вже давно має проблеми
Про те, що у скульптури Батьківщини-Матері поржавів каркас, почали повідомляти ще у 2011 році. Комісія, яка обстежувала її, виявила, що частина внутрішнього металевого каркасу, який утримує пам’ятник вертикально, не пофарбована, а та, що навіть пофарбована, вже не придатна до експлуатації. Корозія роз’їдає метал. Та ще й фундамент під 10-метровою скульптурою ненадійний. Тоді ж фахівці заговорили про необхідність капітального ремонту.
У 2013 році значні опади вимили ґрунт на пагорбі. Його «залатали» трьома вантажівками глиняно-піщаної суміші. Провалля тоді вдалося ліквідувати, але проблему це не вирішило. Заплановане тоді зміцнення схилу сотнями кущів ялівця так і залишилося лише на папері. «Латка» на схилі виявилася тимчасовою. Через два рокина пагорбі знову утворилося провалля.
Потрібне рішення депутатів
Відповідає за меморіальний комплекс міське КП «Комбінат комунальних підприємств». За словами керівника підприємства Анатолія Бейна, про пропозицію архітекторів він знає. Каже, їхні ідеї – це повноцінна реконструкція. І чи відбудеться вона, залежить від депутатів обласної та міської ради. Вони ухвалюють рішення, чи спрямувати на це гроші.
«Ніхто не проти тих заходів, але треба на це кошти. Керівництво міста має домовитися із керівництвом області стосовно грошей. Ми – тільки виконавці», – каже очільник Комбінату комунальних підприємств.
За словами Анатолія Бейна, у 2019-му місто витратить на Пагорб Слави 250 тисяч.
«Закладали більше, але думаю, цього досить для того, щоб привести Пагорб Слави у нормальний стан. Ми проведемо демонтаж гранітних плит, по яких люди піднімаються на пагорб, і вирівняємо їх, приведемо в належний стан квітники на пагорбі, нанесемо на меморіальну стелу списки воїнів, які загинули за визволення Черкас. Будемо старатися зробити це до 9 травня», – каже Анатолій Бейн.
