фото Миколи Борисенка
Середина весни – 15 квітня – на порозі. Тривалість світлового дня майже на чотири години більше, порівняно з 21 грудня – днем зимового Сонцестояння. На деревах починають з’являтися перші молоді листочки і зацвіла вже материнка. Колись у цей час підмічали: «Сині хмари – на тепло і опади».
До середини квітня у народу виходили зимові припаси. У народі говорили: «Полікарпів день – початок безхліб’я». Наші пращури вважали: якщо у цей день весняні води течуть повільно, лід тоне, значить буде тяжко людям у цьому році.
Саме 15 квітня треба було перевірити насіння та посівні зерна. Прийнято було саме в цей день ганяти ворон на подвір’ї, щоб вони не підлітали близько до домівок. Вважали, що якщо ворона буде каркати над будинком, то протягом року буде не вистачати продовольства, бідний врожай і голод.
За церковним календарем 15 квітня вшановують преподобного Тита, чудотворця; мучеників Амфіана й Едесія; мученика Полікарпа.
Іменинники 15 квітня:
Полікарп, Григорій, Юхим і Тит.
15 квітня відзначають:
- День працівників кримінального розшуку України.
- День фахівця з радіоелектронної боротьби.
Чи знаєте ви, що:
Територія, що простягалася нижче Дніпрових порогів (звідси Низ та Запоріжжя) почала заселятися козаками з початку 16 століття. Та тільки у 1553 році князь із Волині – Дмитро Байда-Вишневецький (р.н. невідомий – 1563 р.) зібрав роту козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх, пішов за Дніпровські пороги і там на стратегічно важливому острові Мала Хортиця збудував укріплення з кам’яним замком – Січ. Ця назва походить від слова «сікти» («засіка» – укріплення).
Саме Дмитра Вишневецького варто вважати першим гетьманом запорізьких козаків, бо саме він у 50-х роках 16 сторіччя перетворив Запоріжжя на осередок всього козацтва.
«Мало хто з сучасників задумується чому славетного героя дум і пісень Вишневецького називають Байда. Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Поняття (Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає – лікар, цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той, хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда – наш український Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий – тобто спокійний, володіючий внутрішніми силами» (Олесь Бердник, письменник).
