За останні пару днів кілька разів бачила пости то про те, як складно бути з фемінітивами, то доволі відомі і публічні особи писали про “інвалідів”, то хтось заплутався у словах “відносини” і “стосунки”.
Не буду лукавити, в мене редакторська освіта, кілька років олімпіад і конкурсів знавців мови. Але то все в минулому, зараз я, як-то кажуть, звичайна “користувачка”. Мені теж нема коли сильно занурюватися в правописи.
АЛЕ є одне але. Я абсолютно переконана в тому, що мова впливає на свідомість. Крім того, це є науково обґрунтованим і доведеним. Окремо можна ще згадати про психологічний вплив мови на сприйняття, навіть про вплив на тіло. Як кажеш – так і живеш.
Тому надзвичайно важливо вчитися казати правильно, цікавитися, зростати і адаптуватися. ЧИТАТИ хороші джерела. СЛУХАТИ майстрів слова. ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ зі своїми мовними звичками.
Чому я ЗА фемінітиви? Тому, що вони роблять видимим те, що виконавицями роботи є жінки. А значить, вони так само гідні поваги. Якщо вам складно звикнути до слів “адвокатка”, “президентка”, “міністерка” – нагадаю, що ви завжди можете сказати “пані адвокат”, “пані президент”, “пані міністр”. Нічого складного. Проте цей малесенький крок робить велику зміну у свідомості. Я за те, щоб це змінювалося у побутовій мові, а про реформу назв професій нічого не писатиму – це окрема велика розмова.
Чому я ЗА те, щоб казати (якщо це важливо в контексті) “людина з інвалідністю”, а не “інвалід”, “особа з особливими потребами”, “людина з обмеженими можливостями”? Бо важливо пам’ятати, що перш за все перед вами – людина, і в неї багато різних рис, ідентичностей і характеристик. І це не особливі потреби, а звичайні людські потреби. І не можливості в них обмежені, а це наші простори обмежені і недоступні. Називаючи людину “інвалідом”, ви як ніби ставите хрест на всьому іншому прекрасному (і не дуже), що людина робить, відчуває, чим живе і дихає.
Чому я ЗА те, щоб ми нарешті вивчили елементарні речі про відносини/стосунки/взаємини, на протязі/протягом/впродовж, приймати пігулки/брати участь тощо? Тому що чистота мови впливає на чистоту думок і вчинків. Звучить мегапафосно, ага. Але так і є.
Хочете посперечатися? Маєте право. Але спочатку спитайте себе: можливо, це просто мені важко до чогось звикати? Бо побудова нових нейронних зв’язків відбирає багато енергії, це правда.
Юлія Кнюпа, фасилітаторка у тренерській групі “Інша освіта”, підприємиця
