Замість 490 районів в Україні планують створити 102. Такою є нова модель адміністративно-територіального устрою нашої країни. У результаті реформи на Черкащині буде чотири райони замість нинішніх двадцяти.
Як області ділитимуть на райони?
Територія нових районів має бути компактною та географічно цілісною. Чисельність населення району має бути не менше 150 тисяч осіб. Сьогодні в районах проживає приблизно 25 тисяч осіб.
Центрами нових районів насамперед визначатимуть обласні центри, а також міста з населенням не менше 50 тисяч осіб.
Згідно з цими критеріями, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропонує поділити Черкащину на чотири райони: Уманський, Звенигородський, Черкаський і Золотоніський. Їхніми центрами відповідно стають Умань, Звенигородка, Черкаси і Золотоноша.
Заперечень проти цієї пропозиції в Черкаській облдержадміністрації немає. За словами директора департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Романа Карманніка, наразі поки що неможливо визначити межі між укрупненими районами.
«Основною для визначення меж районів є кордони об’єднаних територіальних громад. Стовідсоткового покриття ОТГ зараз в області немає. Тому наразі неможливо провести межі. Бо може вийти так, що громада буде розірвана між районами», – говорить Роман Карманнік.
Наразі на Черкащині вже утворено 57 ОТГ. Вони охоплюють майже 42 відсотки площі території області.
Для чого укрупнювати райони?
Як переконують у профільному міністерстві, таке укрупнення районів дасть змогу сформувати якісні потужні команди на місцях.
«У нас зараз 48 тисяч чиновників, які працюють в різних адміністраціях: районних і обласних. Отримують шість мільярдів заробітної плати… І скаржаться, що у них невелика заробітна плата. Ми пропонуємо зменшити кількість адміністративного персоналу для того, щоб частину повноважень позабирали об’єднані громади, які вже мають і свої виконкоми, і свій адміністративний персонал», – говорить міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Реформа децентралізації передала фінансові ресурси та повноваження районних держадміністрацій та районних рад на місця. Тобто об’єднані громади самостійно можуть вирішувати питання, що стосуються їхньої життєдіяльності: будувати садки та школи, купувати комунальну техніку та робити дороги, залучати інвесторів та відкривати нові підприємства.
«Питання ефективного керування все ще залишається. Якщо голова громади не буде розуміти, куди рухатися, то ні доріг, ні шкіл не буде. У нас є громади, які вже хочуть будувати індустріальні парки. Хтось сонячні батареї ставить, хтось басейни будує. Хтось хоче робити пелети, опалювати ними установи громади, а залишки продавати і на цьому заробляти», – говорить директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА.
Не буде потреби їхати «в район», як до цього звикли в селах. Вже зараз близько двох сотень послуг можна отримати у своїх центрах надання адміністративних послуг.
«В області вже працюють 32 центри надання адміністративних послуг. Ще заплановано відкрити близько 30», – каже Роман Карманнік.
За медичними послугами теж не потрібно буде кудись їхати. Цьогоріч в області зводять 23 сучасні амбулаторії. Десять із них – в ОТГ. Завдяки телемедицині там можна буде отримувати консультації вузьких спеціалістів дистанційно.
Із наступного року медичні заклади вторинної ланки стануть автономними. Це значить, що лікарні, які зараз є районними, отримуватимуть гроші від Національної служби здоров’я за пролікованих пацієнтів.
Як об’єднуються громади на Черкащині?
Найактивніше громади об’єднувалися у 2017 та 2018 роках. Попри те, що реформа децентралізації триває із 2015 року, деякі села ще сподіваються, що нова влада не завершуватиме розпочате попереднім Урядом.
«Не об’єднуються ті села та селища, де голова комфортно себе почуває, особливо нічого не робить і при цьому отримує зарплату в 15 тисяч. А на сільській раді дуже часто висить замок. Такі голови ніяк не хочуть об’єднуватися, їх все влаштовує. Вони людей налаштовують, що все добре. Ще дуже повільно об’єднуються там, де багато землі, а податків платять мало. Бо дуже часто сільські голови мають домовленості з місцевим бізнесом, якому не вигідно платити більше за ту ж землю», – каже директор Черкаського центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько.
Наразі представники Центру беруть участь у громадських слуханнях з жителями населених пунктів Христинівщини. Тут поки що немає жодної громади, але всі села району можуть об’єднатися в одну громаду – Христинівську міську ОТГ.
«Уже маємо позитивне рішення двадцяти однієї ради. Залишилося останнє село Ягубець. Крайні збори села зірвали – поліція не змогла впоратися з натовпом. Там найбільша кількість землі, з якої збирають найменше податків. Комусь дуже вигідно недоплачувати податки, от і крутять народом. Якщо жителі цього села не увійдуть в ОТГ, то грошей навіть на зарплату працівникам сільради не вистачить», – говорить Сергій Слинько.
Не переконують об’єднуватися і успішні історії громад. Негативний імідж реформі створюють малі громади, в яких немає ні кадрового, ні фінансового потенціалу для того, щоб показати результат.
«На Черкащині близько семи громад із населенням до двох тисяч жителів. Цим громадам ми не допомагали. Вони об’єдналися всупереч нашим рекомендаціям із завідома від’ємними бюджетами. Якщо сільські голови спілкуються із такими громадами, зрозуміло, що ні про які успіхи реформ вони не можуть говорити. От сільські голови із Драбівщини проїхалися схожими громадами і вирішили, що це їм не потрібно», – додає директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування.
Що буде замість райдержадміністрацій?
Реформа адміністративно-територіального устрою передбачає, що виконавчу владу в районах і областях здійснюватимуть префекти. Так побудована система місцевого управління у Франції. Проте у нас ще немає чіткого розуміння, хто має призначати префекта.
Префекти відповідатимуть за дотримання виконання законодавства органами місцевого самоврядування, безпеку людей, захист прав і свобод громадян. Вони не матимуть доступу до фінансів.
Коли створять нові райони?
Чергові місцеві вибори восени 2020-ого планують провести вже на новій територіальній основі. До цього часу на рівні держави мають ухвалити необхідні закони та супровідні нормативно-правові акти, зокрема законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою».
На місцях до цього часу має завершитися процес об’єднання громад.
«Поки що процес об’єднання добровільний. Від тих, хто зараз зволікає, часто чуємо: «ми добровільно об’єднуватися не будемо, але якщо буде примусове об’єднання, то нас приєднайте до «того» села». Втім, коли розпочнеться фінальна стадія об’єднання, бажання сіл уже враховувати не будуть. Ми керуватимемося фінансово-економічними показниками», – пояснює директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА.
Наразі профільне міністерство напрацьовує пропозиції щодо затвердження адміністративно-територіального устрою областей: чи це буде єдиний закон, чи окремий для кожної області.
