53 таблички, надруковані шрифтом Брайля, з’явивилися у музеї Шевченка у Каневі. Серед них – «Заповіт» поета. За словами директора закладу Мар’яна Піняка, встановити їх запропонував дизайнер із Києва Дмитро Ліховий. Реалізував ідею у межах свого випускного проєкту.
Детальніше – в сюжеті “Суспільного”:
Канівчанин Костянтин Ніколенко втратив зір у 21 рік. Каже, відтоді відвідував музей Шевченка заради дружини.
«В дружини брат – у хорі ім. Вєровки, вони постійно приїздять. Мені гріх тут не бувати, тому я тут постійно знаходжусь».
Костянтин додає – тепер з’явилася ще одна нагода бувати тут частіше – у закладі встановили таблички, надруковані шрифтом Брайля.
«Я навчався, проходив програму, отримав п’ятірку, але не використовую цей момент, тому що зараз більш сучасні технології. Володію комп’ютером, за однакову кількість часу КПД буде більше, коли я буду працювати з компютером, а ніж пальпувати пальчиком. Але є відсоток людей, досить великий, по Україні, які не знають комп’ютерних технологій і для них це знахідка, для них це єдиний спосіб спілкування зі світом».
Музей став доступнішим для людей з інвалідністю – говорить науковий співробітник Національного заповідника Лариса Миколенко.
«Цього не було раніше, вони можуть піднятися до експозицій, для цього є ліфт, спеціальні пандуси, а не так давно для людей з вадами зору, які не можуть побачити цей світ, з’явилася ось така допомога у вигляді табличок з написами з шрифтом Брайля. Цей проект відкриває людям очі в прямому і переносному сенсі цього слова».
Ініціатором створення табличок із віршами поета, які надруковані шрифтом Брайля, став Дмитро Ліховий. Чоловік – родом з Канева. Нині проживає у Києві. Проект втілював власним коштом. Консультувався із представниками товариства сліпих, працівники ж канівського Музею Шевченка допомогли з підбіркою текстів.
Протягом місяця на території музею було встановлено 50 спеціальних табличок. Іще три – всередині приміщення. Серед них – «Заповіт» Тараса Шевченка. За словами першого заступника директора музею Ігоря Ліхового, у світі відомі понад 170 перекладів цього твору мовами різних народів. У Канівському музеї представлено 130.
«Ми розуміли про те, що має бути безперешкодний доступ шанувальників Шевченка до його творчості, кожен має розуміти, тут китайською, ангілійською, корейською, і тепер з’явився цей».
Таблички виконані у жовтому кольорі. Це— всесвітній код для людей із вадами зору. Незрячі зі здатністю до світловідчуття, говорить Ігор Ліховий, знають, що яскрава жовта пляма — це місце для комунікації.
