Селище Стеблів, що на Корсунщині, своєю неповторною красою завжди приваблювало і приваблює туристів, художників, письменників, митців кінематографа. Тут у різні часи знімалися художні фільми «Золоті литаври» за новелою Олеся Гончара «Соняшники», «Дударики», «Обітниця», «Толока» режисера Михайла Іллєнка, а також численні документальні фільми на Нечуєвську та духовну тематику.
Природно, що кіномитці і сьогодні звертаються до безсмертної української класики. Як пише сайт nadrossya.com, у ці вересневі дні до Стеблева прибула знімальна група, яка розпочала роботу над проектом створення літературного сценарію повнометражного ігрового фільму «Джеря» режисера Ірини Правило за мотивами повісті нашого неперебутнього земляка, класика української літератури І.С.Нечуя-Левицького «Микола Джеря» за підтримки Українського культурного фонду.
Повість «Микола Джеря» екранізувалася на Першій державній кінофабриці (пізніше «Одеська кіностудія») Всеукраїнського фото- кіноуправління режисерами Марком Терещенком та Йозефом Роном у далекому 1926 році.
У рамках проекту при взаємодії з працівниками музею І.С.Нечуя-Левицького в Стеблеві та надання організаційної допомоги здійснено експедиції шляхами головного героя твору, досліджено зв’язок життя та творчості самого Івана Нечуя-Левицького з образами повісті.
У Стеблеві, на кутку Раківка, при підтримці директора музею, знайдено стару хату для відтворення інтер’єру та архітектури тогочасної епохи. В самому приміщенні музею актори зупинилися на знімальний день для перевдягання та гримування.
У період з 24 по 28 вересня команда кінематографістів здійснювала зйомки тизеру (рекламного ролика) до проекту. Основною локацією якраз обрано смт Стеблів та його околиці, зокрема старе русло Росі Самовілка. Саме пейзажі цих місць описані у повісті «Микола Джеря» І.Нечуєм-Левицьким. А ще під час першого приїзду режисера та оператора фільму ми побували на місці, де стояв цукровий завод. Там лишилися рештки огорожі, мурованої із шлаку. Ці залишки проливають світло на тогочасну інфраструктуру Стеблева.
