Вже значний час екологоактивісти відстежуючи скид вод забійного цеху МХП «Наша ряба» у селі Степанці Канівського району не могли зрозуміти: де діваються нашорябівські нечистоти? З труб вода текла досить чиста та ще й слабенькою дзюрочкою.
facebook.com/Юрій Гамалій
Сьогодні був день «Ч», про який було відомо далеко заздалегідь. Понаїжджало комісій з Черкас та Канева. Затесалося до них і трішки громадськості з Канева. Все йшло як по маслу. У Росаву з труб потужними двома потоками лилася практично чиста, з незначним запахом, вода. Час від часу представники комісій поблажливо пояснювали громадськості, що має знати експерт по екології та як присутня громадськість до цього далека.
Занервували нашорябівські працівники тоді, коли Вікторія Дорохова стала вимагати взяти аналізи повітря поблизу послідсховища.
Картина, яка відкрилася на послідсховищі, що поблизу села Козарівки, не тільки була абсолютно несподівана, вона пояснила, де ж діваються нашорябівські нечистоти. З 16 бетонних кагатів, де мав б зберігатися курячий послід та те, що з ним пов’язано, 11 були майже повністю пусті, а п’ятеро залиті нашорябівськими нечистотами. В один з них з трьох машин проходив злив цих нечистот.
Не стверджую, а припускаю, що заради красивих аналізів, заради отримання позитивного для «Нашої ряби» вироку суду над екологоактивістами, що нині проходить у Києві, під комісію, і артезіанську воду можуть пустити по трубам у Росаву.
Не стверджую, а припускаю, що як закінчиться епопея з комісією та судом, викачають з кагатів послідсховищ оті нечистоти та й відправлять їх через Росаву і Рось у Дніпро.
Юрій Гамалій, депутат Канівської міської ради
