Осіннє листя, як добриво для рослин використовує жителька села Геронимівка під Черкасами Марина Медведєва. Розповідає, все що опало восени з дерев, не спалює, а компостує. Після чого живить ним грунт. Як отримати користь із опалого листя?
На подвір’ї Марини Медведєвої ростуть чотири вишні. Жінка не спалює опале листя, каже воно є джерелом поживних речовин для рослин:
“Воно дуже швидко перегниває, може ще весною полежати, але якщо його не чіпати до літа, то його майже немає і якщо його не чіпати воно утворює такий бар’єр для бур’янів. Де у мене полуниця, квіти майже не доводиться прополку робить”.
Цей процес жінка називає природним мульчуванням.
Частину опалого листя, що лежить на стежці та заважає, жінка викидає у компостну яму. Сюди ж відносить органічні відходи.
Цим компостом жінка на весні удобрює експериментальну грядку. Тут і зараз росте морква, шпинат, гарбузи та капуста.
Марина розповідає, у Німеччині бачила як місцеві жителі обходяться з опалим листям:
“Восени там взагалі листя не прибирають, не підмітають його. І мені було дивно, чому у нас під час листопаду двірники метуть. Потім це листя не палять у місті”.
Як розповів кандидат біологічних наук, завідувач кафедри біології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло, компостування – це хороша альтернатива спалюванню опалого листя:
“Це органіка, яка може стати в нагоді десь на городі, десь на полі, або ж просто для того, щоб підживити ділянку, траву. Єдиний момент, що компостувати листя, зібране із вуличних насаджень, і потім його використовувати на полі, на городі не бажано”.
Спалювати листя – шкідливе для здоров’я, додає науковець:
“Листя дуже часто не яскраво горить. Воно з невеликим доступом кисню починає тліти. Крім того, багато речовин, які накопичувалися протягом вегетативного сезону осідають на листі. Однозначно спалювання листя – це такий певний спосіб самогубства, псування власного здоров’я або сусідів”.
