Про паніку і карантин.
Що робити і як вберегтися?
По-перше, ситуація вже є: і паніка, і карантин, змінити нічого не можна, треба прийняти.
Про те, яка профілактика має бути при коронавірусі лікарі скрізь говорять і пишуть. Можна почитати.
Паніка – явище дуже складне, емоційно заразне і швидко поширюється.
Ми живемо в час, коли не лише інформація швидко розлітається, але й віруси.
Паніка – це страх. Емоція, котра має нас захищати, часто «перегинає палицю» і лякає нас самих.
Прикро, що представники місцевої влади роблять заяви, де вони не погоджуються з рішенням Уряду. Про це можна говорити в своїх кулуарах, але не робити офіційних заяв на публічних платформах. Якщо ви погодилися працювати в держслужбі, то має бути розуміння відповідальності, котра на вас, має бути вертикаль влади і єдині рішення. Це мінімум не культурно, максимум – не професійно.
Для людей – це додаткова паніка, вони очікують від влади тієї впевненості, котрої немає у самих. І не знаходять. Тому що знову «вмикаються» політичні ігри, протистояння, про людей ніхто не думає.
Тепер конкретні поради:
1. Якщо у вас і так високий рівень тривожності інформація про карантин і загрозу епідемії може стати для вас «останньою соломинкою». Пам’ятайте про це і бережіть себе самі.
2. Мінімізуйте надходження негативної інформації. Обмежте телебачення, соцмережі, Інтернет.
3. Якщо ви на роботі, де всі про це говорять – беріть навушники і слухайте музику, аудіокниги, медитації тощо.
4. Якщо не можете без Фейсбуку, а стрічка вся в паніці: відкоригуйте її. Ви можете залишатися друзями (для багатьох це важливо), але відписатися від тих людей (unfollow) інформація в стрічці яких є для вас тривожною, загрозливою або неприємною. Не забувайте, що для багатьох людей, соцмережі – це можливість «злити» свій негатив, агресію, злість, нетерпимість. І ви самі вирішуєте – будете ви в цьому купатися чи ні.
5. У кого є батьки, дідусі-бабусі похилого віку закупіть їм продукти, ліки. Це їх заспокоїть. Це таке покоління. Переживши війни, голод – для них важливі запаси продуктів. Вмикайте їм серіали замість новин.
6. Свіже повітря, прості емоції, позитивне спілкування – дуже потрібні для таких періодів. Я називаю це «заземленням».
7. І пам‘ятайте: важливо не тікати від вірусу, а укріплювати власний імунітет. А це не лише вітаміни і харчування, це – ваші думки, емоції і оточення.
Здоров‘я всім❤️
Інна Лук’янець, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки і психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
