Відкритий ринок землі: аналізуємо

2 Квітня 2020 13:22

odessa-life.od.ua

31 березня Верховна Рада України 259-ма голосами ухвалила так званий «Закон про землю»,  а фактично внесла зміни до низки законодавчих актів, якими регулюється ринок землі в Україні та знімається мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

«Рідна країна» пропонує ознайомитись з основними тезами та положеннями прийнятих змін.

1. Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення знімається з 1 липня 2021 року. Також з липня 2021 року до 1 січня 2024 року купувати сільськогосподарську землю матимуть право лише фізичні особи – не більше 100 гектарів на особу. З 2024 року – не більше 10 000 гектарів на одного власника.

Таким чином набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення зможуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

2. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземцями через зареєстровані на них юридичні особи може здійснюватися лише за умови схвалення цього питання на референдумі.

3. За будь-яких умов заборонено купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

-юридичним особам, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України; – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

-юридичним особам, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

-особам, які належать або належали до терористичних організацій;

-юридичним особам, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;

-юридичним особам, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);

– юридичними особами, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон Кабінетом Міністрів України;

-фізичним та юридичним особам, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;

-юридичним особам, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

4. До 1 січня 2030 року мінімальна ціна на землю – не менше нормативної грошової оцінки.

5. Без торгів та за нормативною грошовою оцінкою з розстрочкою платежів до 10 років  мають право викупити земельні ділянки громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року.

6. Банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, якщо земельна ділянка дісталась їм як заставне майно за непогашеним кредитом. Але все одно такі земельні ділянки банківські установи повинні будуть продати на земельних торгах протягом двох років після отримання права власності.

Про наслідки прийняття закону поки ще рано робити висновки, але «Рідна країна» неодноразово наголошувала на тому, що дієвість законодавства про ринок землі буде залежати від низки інших законодавчих актів, які ще не прийнято та від яких напряму буде залежати ефективність «Закону про землю», а саме:

– урегулювання питання щодо ведення земельних кадастрів та надання вільного доступу до них;

– урегулювання питання оцінювання та встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

– вирішення питання щодо недопущення виникнення монополій на земельному ринку та жорсткого контролю за структурою власності на земельні ділянки;

– запровадження прозорих та зрозумілих правил продажу земельних ділянок на аукціонах;

– створення умов для доступу малих виробників до кредитування, у тому числі для купівлі аграрної землі.

Тому Громадський рух Миколи Тменка “Рідна країна” вимагає від депутатів, які на даний час теж знаходяться на карантині, розробити законодавчу базу для правильного і безпечного функціонування ринку землі в Україні.

Віктор Марусиченко, юрист
Громадський рух “Рідна країна”