Рік тому, 4 травня, близько 10-тої години ранку у центрі Черкас скоїли зухвалий напад журналіста Вадима Комарова. У результаті отриманих травм Вадим Комаров помер у черкаській лікарні, так і не прийшовши до тями.
фото Радіо Свобода
Черкаські журналісти та громадськість вимагають у правоохоронців публічного звіту про хід розслідування.
“Це би дозволило всім нам бути впевненим у тому, що смерть нашого колеги не є черговим безкарним злочином, і винні особи будуть знайдені та постануть перед Судом, – йдеться у зверненні, з текстом якого можна ознайомитися за посиланням. – На жаль, нам і досі невідомі імена і виконавців, і безпосередніх замовників злочину. У нас немає сумніву у тому, що мотивом нападу була безпосередня професійна діяльність Вадима, що робить цей злочин особливо зухвалим і таким, що вимагає максимальної уваги з боку правоохоронних органів. Його розкриття мало б стати пріоритетним для всієї правоохоронної системи не лише міста чи області, а й країни в цілому. Натомість за багато місяців ми так і не отримали жодної нової інформації про хід розслідування і його хоча б проміжні результати. Тобто нічого з того, що могло переконати нас, що ця справа і досі є актуальною для правоохоронців, як це заявлялось керівництвом Національної поліції після смерті Вадима”.
Аналогічну заяву з наполяганням на публічному звіті керівництва правоохоронних органів щодо належних зусиль для розкриття убивства Вадима Комарова зробили сьогоді у Національній спілці журналістів України.
За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження), потім перекваліфікувала в ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).
Поліція звітує, що допитано понад 1400 осіб, опрацьовано відеозаписи з 99 камер відеоспостереження, вилучено відеозаписи 40 камер, призначено 19 експертиз, частина з яких вже виконана, частина ще перебуває на виконанні.
Утім, як зазначає секретар НСЖУ, медіа-юрист Валерій Макеєв, якщо на початках поліція щотижня звітувала про хід справи, то нині таких звітів немає.
“Розслідування ведеться абсолютно непублічно. Це може бути виправдано, якщо справа гучна і є ризик так би мовити, налякати злочинця. Але тоді, принаймні, повинні бути якісь проміжні звіти – що вже зроблено. Тут же ми не маємо жодної інформації про зрушення. Усі керівники нібито взяли справу на особистий контроль, але зараз – повна тиша”, – зазначає Валерій Макеєв.
