Григорій Чорний – гетьман із Черкас

2 Липня 2020 20:45

Малюнок сучасного українського художника-ілюстратора Владислава Єрка

Благодатна черкаська земля породила немало видатних козацьких ватажків, серед яких були й гетьмани. Один з них – Григорій Савич Чорний (1628–1630).

Він походив з м. Черкаси із козацько-міщанської родини. Існують, однак, генеалогічні теорії про те, що майбутній гетьман був шляхетського роду: з Чорних або Савичів гербу «Сулима». Але перші проживали у Малопольщі й вели початок від героя Грюнвальдської битви Завіши Чорного, другі походили з Литви. Предків Григорія Чорного (Савич – по батькові) логічніше шукати в Черкасах. Так в реєстрі Війська Запорозького 1581 р. значиться козацький отаман Клим Чорний Черкащанин, а в описі Черкаського замку 1552 р. – містяни Іван та Федір Чорні.

Як «Hryszko Czarny hetman z Czerkas» наш земляк згадується у доповіді стражника великого коронного Стефана Хмєлецького польському уряду (1628).

Григорій був козацьким отаманом, сподвижником гетьмана Петра Дорошенка й разом з ним брав участь в поході на Крим (на допомогу калзі Шахін Гераю). Після загибелі Дорошенка та вбивства самими запорожцями його наступника Мойжениці через присвоєння останнім військових грошей, козаки обрали новим гетьманом Григорія Чорного. В якості «старшого Війська Запорозького» він фігурує в реляції С. Хмєлецького про спільний похід поляків та козаків проти татар за Дністер (1629).

28 лютого 1630 р. Г. Чорний видав гетьманський універсал, згідно з яким козакам заборонялося порушувати майнові права Києво-Печерського монастиря в межах Черкаського староства. Він намагався зберігати дружні стосунки із польським урядом, чим викликав невдоволення запорожців. Після обрання частиною козаків нового гетьмана Левка Івановича, Г. Чорний ініціював їх «виписку» з реєстру. Ходили чутки про його прихильність до унії.

У березні 1630 р. в Черкасах під час антипольського повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) козаки підступно захопили Григорія Чорного в полон. Згодом він був страчений в містечку Боровиця.

Дмитро Куштан, археолог, краєзнавець