Спеціально не для черкащан.
Як і писав раніше, проблема цієї влади в способі мислення. Вони мислять категоріями “моє діло пообіцяти, а ви там розбирайтеся”. Заради інфоприводу перед місцевими виборами ці хлопці зачепили тему, яка не розв’язувалась роками і не має швидкого дешевого рішення.
Навіть діти в Черкасах знають, що до Києва залізницею можна їхати з Черкас або через ст. Ім. Т.Шевченка, або через Гребінку. І те, і те – серйозний гак. Кляті графи Бобринські збудували залізницю 150 років тому в своїх приватних інтересах, не рахуючись з нашими хотєлками. Ці ділянки залізниці не електрифіковані. Електрифікація десятків кілометрів залізниці – справа не копійочна, справа не одного року. В СРСР цю задачу відклали на розсуд майбутніх поколінь. Тому від Шевченка до Гребінки ходить дизель-потяг.
Інтерсіті Черкаси-Київ номінально існує і зараз. Це забацані вагони з Б/У євросидіннями в другому класі, і незручні “купе”, де люди сидять face-to-face і вовтузяться ногами в першому.
Їде довго, адже по ст. Шевченка дизельну тягу замінюють на електричну. Ну і далі їде вже до Києва настільки швидко, наскільки дозволяє техніка і рейки. Тобто не дуже швидко.
Запустити” те, що вже існує, мабуть означає замінити рухомий склад на більш свіжий. Комфорту це можливо і додасть, але швидкості аж ніяк.
Між Києвом і Черкасами немає не лише зручного залізничного сполучення, але й нормальної автостради. Від Борисполя по Лівому берегу, від Обухова по правому починаються смертельно небезпечні вузькі дороги з однією смугою в кожен бік без роздільного відбійника. “Велике будівництво” на ділі виявилось звичайним ремонтом відверто непроїзних ділянок. Але це ненадовго, адже агрохолдінги та окремі перевізники знаходять все нові способи навантажувати десятки тон понад дозволене. Що там робиться у вайбер-чаті цих “засранців” – невідомо, президент більше відосіків про це не викладав.
Словом, пафос і піар само собою, а реальне життя – то є реальне життя.
Не вірте цим людям. От просто не вірте і все. Черговий “гіперлуп”.
Юрій Сас, політичний експерт