Наддніпрянське місто Черкаси за часів, коли належало до Великого князівства Литовського (у XV–XVI ст.), мало тісні зв’язки із територією Білорусі. Адже саме звідти за наказом короля відряджалися бригади теслярів для спорудження Черкаського замку, а коштом білоруських бояр Биховців відливалися гармати для фортечного арсеналу.
Черкаськими намісниками і старостами нерідко ставали шляхтичі, які мали білоруське (литвинське) походження: син ключника вітебського Остафій Дашкович, бувший гомельський староста Ян Хрщонович та ін. Тож не дивно, що у Білорусі до сьогодні існують чотири села з назвою Черкаси: три – у Вітебській області, одне – у Мінській.
Ось ще один білоруський історичний топонім, який, можливо, якимось чином пов’язаний із нашим містом. Маєток із назвою «Черкасовъщына» згадується в грамоті короля і великого князя Зигмунта ІІ Августа до кревського намісника Івана Горностая від 1556 року. В документі йдеться про передачу служебнику Яну Двораньському земель, розташованих між його маєтком Черкасівщина та Кревським замком (Північно-Західна Білорусь).
Назва цього помістя передалася селу Черкаси, яке ще у XIX ст. знаходилося неподалік м. Крево Ошмянського повіту Віленської губернії (див.фото вгорі). Зараз цього села не існує – його поглинуло с. Сєлець Сморгонського району Гродненської області Білорусі.
Дмитро Куштан, археолог, історик, краєзнавець
