Будівлю музею Тараса Шевченка на Чернечій горі занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Відповідний наказ оприлюднило Міністерство культури та інформаційної політики України.
Цей об’єкт культурної спадщини будувався у Каневі впродовж 1935—1937 років. Архітектор споруди, видатний український митець Василь Кричевський, прагнув створити музей у синтезі архітектури, живопису, скульптури, українського народного декору, використовуючи при цьому барвисту майоліку, альфрейні розписи тощо.
На жаль, за браком коштів усі ідеї творця не вдалося здійснити. Попри цю обставину споруда Кобзаревого дому стала архітектурним шедевром.
Повернутися до оригінального проекту Василя Кричевського була нагода під час реконструкції та ремонту музею у 2010—2012 роках. Однак архітекторка Лариса Скорик, керівник реставраційно-ремонтних робіт, категорично відкинула ідею повернення до первісного задуму авторів.
Тільки після 2014-го завдяки старанням наукових працівників національного Шевченківського історико-культурного заповідника та підтримці Міністерства культури вдалося відновити музей таким, яким він був «до Скорик».
Утім, унікальна майоліка на фасаді будівлі, інші акценти національного колориту, запроектовані Василем Кричевським, ще чекають свого втілення.
