По-перше, це було досить очікувано. Адже об’єдналися одразу дві фракції Черкаської обласної ради (“Черкащани” та “Батьківщина”), чітко орієнтовані на позицію Юрія Косюка та групи МХП. У свою чергу, Юрій Косюк, який в минулому має хоч і не тривалий, але знаковий досвід роботи заступником голови Адмінстрації у Петра Порошенка, звірив позиції по Черкащині зі своїм колишнім патроном. От і маємо коаліцію.
Ця коаліція підкреслено не включає в себе “Слуг народу”, які мали перед собою нереальну надзадачу отримати посаду голови при ненайкращих результатах. У колах, близьких до новообраних депутатів, гуляє інформація, що “вертикаль” натякала на проблеми у області, які можуть виникнути, якщо представник партії влади не очолить обласну раду. Грошей і так немає, доведеться урізати і перерозподіляти, причому за рахунок саме політично “непокірних” областей.
У будь-якому разі, така коаліція – захід “з козирів”, який змушує всіх рахуватися з найбільш впливовою в області промислово-політичною групою.
Відповіддю “меншості” може бути або визнання такого домінування (фактичне приєднання “Слуг” до коаліції на правах молодших партнерів), або початок контргри на примус ініціаторів більшості до лояльності владі.
Косюк не втрачає позицій, він інвестує в політичні проекти. При чому, не лише кошти, але і кадри. Вже цілий ряд його підлеглих пройшли через депутатство. Анатолій Підгорний може вдруге стати головою облради не завдяки своїй харизмі чи адміністративним талантам, а завдяки лояльності Юрієві Івановичу.
Юрій Сас, політичний експерт