Сьогодні, як за звичай, київські та місцеві чиновники будуть вітати один одного зі свято і розповідати про щасливе майбуття в новій децентралізованій Україні.
Я ж хочу звернути увагу на найболючіші проблеми життя людей у селі та селищі, до яких столичні чиновники-реформатори ніколи не заїжджали.
ubr.ua
1. Створення ОТГ, які у багатьох випадках відбулися не за критеріями фінансової спроможності та ефективності, а за кордонами земель місцевих поміщиків, прогнозовано й призвело до обрання «слуг місцевих феодалів» ніби від різних партій, але за кошти одних і тих же власників землі чи підприємств.
2. Передача бюджетних організацій і установ від районних рад до рад ОТГ, які знаходяться на території цих громад виглядає простим і зрозумілим механізмом. Проте, головне питання не у зміні власника, а у наявності чи відсутності бажання керівництва ОТГ у подальшому фінансуванні цих закладів. Нині вже маємо інформацію про можливу ліквідацію закладів культури, освіти, спорту тощо.
3. Некомпетентність та можливий корупційний характер діяльності керівництва ОТГ характеризує і депутатський корпус й перші рішення. На ключові посади в ОТГ, а особливо на посади старост сіл (нагадаю, що ВР додумалася відмінити принцип обрання мешканцями старост і замінила його на призначення радою ОТГ) пропонуються або родичі або залежні від керівників особи.
4. І найсумніша новина з «полів успіхів децентралізації».
Рішення про заробітні плати керівників ОТГ просто шокують місцевих жителів! Це, щоправда, продовження попередньої практики від міських, районних та селищних з сільськими радами, які у попередні роки теж були найбагатшими чиновниками на місцевому рівні!
Отож нині важливими завданнями є:
– приведення до норм здорового глузду й адекватності заробітних плат та премій посадовців місцевого самоврядування…
А святкувати почнемо на наступний день після того, коли якість життя людини в кожній новоствореній ОТГ стане вищою, аніж у попередні роки!
Микола Томенко, лідер Громадського руху “Рідна країна”
