Днями до поліцейського відділення в селі Бужанка на Лисянщині прийшли десятки людей, членів релігійної громади місцевої православної церкви.
“Нас покликали сюди щоб дати свідчення слідчим фіскальної служби з області згідно заяви в обласну прокуратуру ієрея Василя Яводчака про нібито незаконні дії з нашого боку щодо переходу громади до ПЦУ. Приїхали аж 5 слідчих, які розпитують, чи справді були збори громади, чи обирали голову, секретаря, як голосували, хто ставив підписи. Словом, дивні запитання. Адже все це можна побачити в протоколах. Вважаємо це чиєюсь замовною акцією”, – поділилися присутні.
Нагадаємо, що в Бужанці парафіяни місцевої православної церкви Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії Московського патріархату, минулого року на загальних зборах переважною більшістю голосів, прийняли рішення про перехід до Православної Церкви України. До Черкаської ОДА було подано Статут із змінами та доповненнями. Після детального вивчення документів тодішній голова облдержадміністрації Ігор Шевченко підписав рішення про перереєстрацію громади.
Однак, виявилося, що, перефразовуючи біблійний вислів, легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж домогтися щоб у храмі залунала хвала Господу рідною українською мовою.
“Наша громада першою в Лисянському районі вийшла з підпорядкування Московського патріархату та приєдналася до канонічної Православної Церкви України, – розповів один з її активістів Олексій Багателя. – З Яводчаком, який побажав служити у філії УПЦ(МП), залишилося 6 вірян. Вони проводять службу в церкві, вважаючи її чи не своєю власністю, а нас і на поріг не пускають, ключі не віддають. Хоча будувалася вона на кошти громади. Кожен здавав стільки міг, а орендарі земель, які, до речі, теж виступають за свою, незалежну українську церкву, вклали у будівництво десятки тисяч гривень. Інша справа, як розподілялися Яводчаком ці кошти. Адже будівництво, яке триває більше 10 років, до цього часу не закінчене. З цього приводу у громади виникає багато запитань”.
Зрозуміло, що керівництво УПЦ (МП) робить все можливе, щоб утримати свої парафії від переходу в ПЦУ. Прихильників ПЦУ, як у Бужанці, називають розкольниками, фактично сіючи в громаді релігійну ворожнечу. Лишається сподіватися, що віруючі – люди мудрі, і знайдуть дорогу до храму, де присутній Бог, а не політика. Хай і не так швидко, але й на Лисянщині відбувається процес переходу таких віруючих і навіть окремих священиків до ПЦУ. Є надія, що цей процес триватиме і далі, минуться колотнечі й протистояння, і всі, нарешті, згадають, що Бог – є любов.
