Деякі дослідники історії українського козацтва (В. Панашенко, В. Заруба, Ю. Мицик та ін.) помилково вважають, що першим черкаським полковником на початку національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького був Максим Кривоніс.
Насправді ж, той командував нерегулярним козацьким полком, сформованим із запорожців і «черні». В жодному історичному документі, чи навіть козацькому літописі М. Кривоніс не названий «полковником черкаським». Так його іменують лишень в художній літературі історико-романтичного напрямку: романі «Вогнем і мечем» Г. Сєнкєвіча, трилогії «Богдан Хмельницький» М. Старицького тощо.
Сталим міфом є й твердження про походження Кривоноса з Черкащини – з смт. Вільшана Городищенського району (колишнє містечко Ольшана).
Воно ґрунтується на «Думі про Хмельницького і Барабаша», де серед найближчих соратників гетьмана фігурує «полковныкъ Максымъ Ольшанській». Історик Ю. Мицик, пов’язуючи Кривоноса із черкаською Вільшаною, таким чином намагався довести, що він був саме черкаським полковником: «…фактом є те, що Кривоніс очолював саме Черкаський полк, на території якого знаходилася Вільшана. Адже, як відомо, полковники повстанців за незначними винятками очолювали ті полки, які формувалися в їхніх рідних краях». Але ж ця Вільшана/Ольшана ніколи не входила до Черкаського полку – це сотенне містечко полку Корсунського! До того ж поза межами Черкащини існує багато населених пунктів із схожими назвами: Вільшана, Вільшани, Вільшане, Вільхівець, Вільшаниця (Ольшаниця), Вільшанка (Ольшанка), Ольшаники та ін. Наразі у дослідників немає одностайної думки щодо батьківщини М. Кривоноса: Київщина, Брацлавщина, Волинь чи Мстиславщина (Білорусь)?
Натомість історичні документи вказують, що першим очільником Черкаського полку за часів Хмельниччини був Марко Тарасович.
Його згадано в матеріалах допиту полоненого козацького розвідника Яреми Концевича. В м. Галич 31.VII.1648 р. він розповів полякам, що служив «Markowi czerkaskiemu pułkownikowi» і, що той («Tarasowicz») відправив його в розвідку. Полонений свідчив, що служив цьому полковнику, який був «з Хмельницьким заодно» і, що той проживав в Антонові (ймовірно, суч. село у Сквирському р-ні Київської обл.). Не знаходять підтвердження й намагання деяких істориків «ув’язати» Марка Тарасовича з іншими черкаськими полковниками, згаданими наступного 1649 р.: Маньком та Топіхою (на їх думку, це одна особа – Марко/Манько Тарасович Топіха)*.
Швидше за все навесні 1649 р. М. Тарасович уже не стояв на чолі Черкаського полку, а в Реєстрі Війська Запорозького (16.Х.1649), укладеного за умовами Зборівського мирного договору, він значиться вже, як очільник Маркової сотні Черкаського полку.
Дмитро Куштан, історик, археолог
*(Куштан Д. Полковники Черкаського полку Війська Запорозького (від заснування до 1652 року) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип. 28. – К.: Часи козацькі, 2019. – С. 226–233)
