Благодатна черкаська земля породила немало видатних козацьких ватажків, серед яких були й гетьмани. Один з них – Дмитро Богданович Барабаш (†1618).
Малюнок сучасного українського художника-ілюстратора Владислава Єрка
Він народився в Черкасах у козацькій родині Барабашів. Прізвище має тюркське походження: від «бара баш» – буквально «голова, що прагне вперед» (нетерплячий, метушливий). Тож, цілком можливо, що Барабаші походили від татарина, який перейшов на службу до Речі Посполитої. Ним міг бути Барабаш Черкащанин (Barabas Czirkasanin), згаданий у Реєстрі Війська Запорозького 1581 р. серед козаків-«низовиків», які перебували на службі у польського короля Стефана Баторія та брали участь у поході на Московію.
Дмитро Барабаш, як «гетман, зо всем рицерством войска его королевское милости запорожского» фігурує в універсалі від 7 березня 1617 р. У документі, написаному в Черкасах, йдеться про земельну суперечку між переяславськими козаками.
Навесні 1617 р. гетьман Барабаш очолював морський похід запорозьких козаків проти Османської імперії, під час якого було спалено передмістя Стамбула.
«Отвєтка» з боку турків не забарилася. Тому свавільні дії козаків викликали обурення в польського короля та великого гетьмана коронного Станіслава Жулкєвського. В результаті булава гетьмана реєстрових козаків перейшла до Петра Сагайдачного.
Д. Барабаш був батьком ще одного відомого черкасця: козацького військового осавула Івана Барабаша (†1648). Можливо його нащадком (або родичем) був також Богуш Барабаш, черкаський сотник, відомий за «Ординацією» 1638 р.
Дмитро Куштан, історик, археолог
