Ресайклд – арт (від англійського «recycle» – переробка) – це глобальний напрям в сучасному мистецтві, що почав набирати популярність у 80-х роках минулого століття. Митці, які працюють у цьому напрямку, намагаються поставити під сумнів культуру споживання і змінити наш погляд на звичні речі, що вимагає від них чималого креативу.
Сьогодні в напрямку ресайклд-арт працює безліч приголомшливих художників у найнесподіваніших жанрах. Серед них – Олександр Шепеньков, творчість якого вже давно полюбили черкащани. А ось Ольга Отнякіна-Бердник, глибокий знавець народної культури, яка працює в галузі керамічної пластики, представляє свої перетворення вперше. Друзі і однодумці в житті, Олександр і Ольга, діляться своєю філософією у рамках спільного простору виставки «Recykle/Перетворення» у Черкаському художньому музеї.
Саме перетворення і переосмислення – ось головна тема проєкту.
На виставці поєднані художні прояви професійного і народного, монохромного і кольорового, серйозного, філософського і наївного, іграшкового.
Химерний світ дитячих фантазій і снів, міфів і казок Ольги Отнякіної-Бердник не протиставляється, а гармонійно співіснує з філософськими візіями Олександра Шепенькова. Обох художників поєднує інтуїтивна тяглість до переосмислення традиційних форм і образів, бажання надати предметам невластивої їм функції. Інколи твори набувають іронічного, а деколи метафоричного, навіть міфологічного змісту.
Ось як концепцію виставки представляє Ольга Отнякіна-Бердник:
«Прощаючись із минулим 2020 роком, більшість із нас називали його «пропащим». Він кардинально змінив наші плани, змусив адаптуватися до нових умов, посіяв тривогу і страх. Але і відкрив чимало нових можливостей – інтелектуальних і творчих, змусив задуматися над питаннями, які раніше були десь далеко, ба більше – цей особливий рік став у певному аспекті переломним.
Ми опинилися у світі тотального когнітивного дисонансу – між реальним та фантастичним. Про нинішній час важко говорити в категоріях реалізму. Тепер хіба авангардизм або сюрреалізм можна визначити як стиль «року пандемії». Майбутнє культури – саме у різноманітті художніх форм.
До чого ж призвів «авітаміноз культури»? Завжди, коли немає доступу до нового, ми мусимо діставати із шафи старе. Тому, знаходячись у вимушеній карантинній ізоляції, художники звернулися до «старих речей», що колись наповнювали наш побут або побут попередніх поколінь. Речей, на створення яких пішли природні ресурси і людський талант і які нині стали культурним феноменом.
Ми розвиваємося тільки тоді, коли хочемо зрозуміти більше, ніж розуміємо. Вірус дав нам достатньо часу на роздуми. Результати цих роздумів проявляться у реальному житті, як тільки світ, а разом із ним і культура вийдуть із режиму очікування, як тільки кнопка «пауза» буде відтиснутою.
Цей процес на часі, він вже починається».
Виставка діє до 28 лютого 2021 року в Черкаському художньому музеї.
