Із нагоди 160-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка в Каневі пройшла традиційна піша хода “Останнім шляхом Кобзаря”. Небайдужі з усієї України пройшлися від Успенського собору до Чернечої гори, де знаходиться могила поета.
“Остання дорога Кобзаря” – це 14 кілометрів від Успенського собору, де відспівували поета у 1861-му та на плечах несли домовину до верхівки Чернечої гори.
Перед початком ушанувальної ходи в Успенському соборі відбувся молебень.
Прийшов ушанувати пам’ять про Тараса Шевченка 85-річний Микола Володченко із Черкас. Чоловік знає чимало віршів Шевченка напам’ять. Розповів, що сьогодні, як і щороку, приїхав на річницю перепоховання поета.
“Для мене це важливо, бо Тарас Шевченко – це пророк, і не лише наш, а і всесвітній. Йому по усьому світу встановили багато пам’ятників, його вірші переклали 92 мовами. І це не тому, що вони такі гарні, а тому що вони відображають сутність українського народу”, – розповів він.
Вихованці канівських шкіл та садочків улаштували “живий коридор” для тих, хто йшов “Останнім шляхом Кобзаря”.
Біля підніжжя Чернечої гори учасників ходи вітали самодіяльні фольклорні гурти, містечко народних майстрів.
А на її вершині зведений хор Черкаського академічного заслуженого українського народного хору та обласної капели бандуристів виконував пісні на вірші Тараса Шевченка.
“Про Тараса Шевченка можна говорити багато. У кожного з ним свої асоціації, і кожен знаходить у ньому щось своє. Чернеча гора – це справжнє місце сили Черкаської області, бо коли знаходишся тут, тебе переповнює особлива енергетика. Думаю, саме про це місце говорив Шевченко у заповіті” , – зазначив олова ОДА Олександр Скічко.
Також голова ЧОДА додав, що хоче, аби саме Канів став особливим місцем, яке щороку відновлюватиме свій туристичний потенціал. І додав, що цьогоріч Шевченківським місцям обласна влада приділить особливу увагу.