У селі Кривоносівка Зорівської громади школу закрили, коли в ній залишилося 18 учнів. Загалом за 2020-2021 навчальний рік оптимізували 44 школи, повідомив Суспільному керівник обласного Управління освіти Валерій Данилевський. Із них 36 реорганізували, тобто понизили ступінь, один заклад призупинив діяльність, ще три ліквідували. Однак використовувати закриті приміщення шкіл, в інших цілях, окрім освітніх, заборонено. Тому вони нині стоять “законсервованими”.
Процес оптимізації почався з 90-их років минулого століття, коли зменшилася кількість дітей. Та, за словами Валерія Данилевського, демографічна ситуація в області з кожним роком погіршується. Наприклад, у 2005 році в області було 156 тисяч учнів, а нині – 118 тисяч учнів. Кількість шкіл зменшилася на 25 відсотків: було 700, а зараз – 530.
Нині у Кривоносівській школі про уроки й учнів нагадують лише старі прилади та реактиви, розповіла вчителька Тамара Зобенько, яка пропрацювала там чверть століття. Разом із трьома іншими педагогами у 2019 її звільнили через закриття закладу:
“Багато приємних спогадів. У нас було шестеро дітей у 9-тому класі. Із них тільки один хлопчик пішов навчатися в іншу школу. Інші пішли здобувати професії”.
Приміщення школи, що тепер стоїть пусткою, охороняють. А вранці місцеві діти з рюкзака ми прямують на зупинку. Другокласник Михайло Моторний не застав уроки у рідному селі, його мама Тетяна Моторна, розповіла, що звикли їздити до школи автобусом:
“Ми вже так звикли й справляються дітки. Ми вже реально розуміємо, що школи в нас не буде, тому що дуже мало діток у нас у селі. Я знаю, що зареєстрованих у нас 60 діток. Але фактично проживає 37”.
Донька Людмили Веляди Дарина, до 5-го класу навчалася в Кривоносівці:
“Тепер треба рано вставати, ввечері приїжджає. Особливо критично це питання постає взимку. Однак єі переваги: там великий колектив, спілкування з однолітками інше”.
Нині дітей автобусом возять навчатися до сусідньої Вознесенської громади у селище Пальміра, там у триповерховому приміщенні навчається 175 учнів. Школярка Дарина Веляда розповіла, що за рідною школою сумує, але тут отримала більше можливостей:
“У нас там було шестеро учнів, а тут 25. Тут більший клас, більше друзів, більша школа, можна ходити на якийсь гурток також: на бокс, на бісер, чи на танці. Там такого не було”.
Школа має майстерню робототехніки, комп’ютерний клас, забезпечена інтернетом, на двох поверхах торік зробили ремонт, зауважив директор закладу Володимир Лосіцький. В оптимізації шкіл вбачає лише позитивні сторони:
“Якщо в колективі у класах 2-3 дитини – це одна справа, а якщо в класі 25, то поборотися за своє місце під сонцем треба. І оця конкуренція, оце визначення лідера. Про це не дуже прийнято говорити, але все-таки вчителі у великих школах більш активні , більш їх відправляють на семінари, навчання. Не в тому плані, що хтось щось погано робить, однак коли у класі сидить дві-три дитини, то не дуже розженешся показати щось”.
Про те, що в наповнених класах ефективніше викладати матеріал, погоджується і вчителька хімії Тамара Зобенько. Вона за сумісництвом також працює завучем в Пальмірській школі. Її колеги, зауважила, також влаштувалися в інші освітні заклади:
“Є хоч якась надія, що можна працювати й розвиватися. У сільській школі гарно, ми там жили як одна родина: маленька школа, небагато вчителів і мало можливостей. Тому що треба було шукати якісь спонсорські кошти, щоб провести ремонт чи придбати ноутбук”.
Утримання одного учня в Пальмірі громаді обходиться у 36 тисяч гривень на місяць. Тоді як, забезпечення одного школяра в Кривоносівці вартувало б 180 тисяч, пояснив голова Вознесенської громади Олександр Титаренко:
“Держава нас ставить в умови: є у вас податки, є місцеві збори, є місцеві платежі які по платежах вам надходять, то ж ви повинні вижити в межах цих платежів. Це ж біда навіть не в коштах і не вартості освіти. Основна біда в тому, що в селах занепали, пропали і ліквідували сільськогосподарські підприємства. Немає роботи, батьки повиїжджали”.
Рішення про оптимізацію шкіл: ліквідацію чи пониження ступеня, нині ухвалює громада самостійно, розповів керівник обласного Управління освіти Валерій Данилевський. Роблять це не з власної волі, а через розподіл фінансування:
“Освітня субвенція розраховується чітко на кількість дітей і педагогів даної громади. Якщо наповненість класів вища, то їх достатньо на заробітню плату, іноді їх і вистачає на матеріально-технічне забезпечення цих закладів. А де в навчальних закладів мало дітей, малокомплектні, тоді освітньої субвенції не вистачає і громада має взяти ці клопоти на себе”.
