Сто років тому у селі Мліїв на Черкащині з’явилася науково-дослідна станція садівництва. Тут вивели понад тисячу сортів яблук, а село нині називають “яблуневою столицею України”.
За словами директора закладу Володимира Фільова, найвідоміші сорти, що вивели у родинній садибі Симиренків – засновників помології, – це “Ренет Симиренка”, “Антонівка”.
Донині на станції зберегли цінну колекцію сортів плодово-ягідних, горіхоплідних культур. Вона найбільша в Україні і нараховує більше трьох тисяч видів. Через карантинні обмеження торік відсвяткувати 100-річчя дослідної станції не змогли, тому цьогоріч відзначатимуть на державному рівні.
Як розповіла селекціонерка Варвара Волошина, на виведення одного сорту яблук потрібно від двадцяти до п’ятдесяти років:
“Цей процес займає декількох селекціонерів. Хтось починає, хтось це продовжує, а хтось виводить цей сорт вже в держреєстр і дає йому назву. І тому у багатьох сортів дуже часто ми зустрічаємо декількох авторів”.
За тридцять років своєї роботи вона встигла зареєструвати новий сорт яблук “Мир”:
“Це чудовий зимовий сорт, гарно поводить себе і в садку, і в лежкості. Довго зберігається, в звичайному сховищі до березня-квітня, якщо в холодильнику то до травня-червня”.
Нині на Мліївській станції помології налічують понад 250 сортів горіхоплідних, плодових та ягідних культур. Проте найбільшою гордістю залишаються яблука, а саме найстаріший сорт “Ренет Симиренка”:
“Цей сорт знайшов у розсаднику Левка Платоновича Симиренка його син Володимир і назвав в честь батька. Особливість цього сорту — це повністю зелене яблуко, ренет тому, що це форма така, специфічної форми. І на смак кисло-солодкий”, – розповів Володимир Фільов.
Завідувачка музею-відділу родини Симиренків Ольга Осипенко розповіла також, що гордістю працівників є і “Орбітальний сад”:
“На борту орбітальної станції «Салют-6» 175 діб побувало насіння яблуні. А після цього космонавти і почесні садівники їх висадили поруч із музеєм”.
Юрій Гагарін саджає дерева у Млієві
Мліївська дослідну станцію заснували 25 листопада 1920-го року. Першим директором був український вчений Володимир Симиренко. Йому сад дістався у занедбаному стані.
“Завдяки своїй величезній працездатності разом із однодумцями за короткий час руїну він перетворив на передову наукову установу світового рівня”, — зазначила Ольга Осипенко.
За словами Володимира Фільова, нині станція має чотири основні напрямки роботи:
“Це генетичні ресурси, плодівництво, ягідництва, захист рослин, і агроекономіка”.
Нині мета – не лише поповнити колекцію та зберегти найдавніші сорти, а й прославити їх за межами України.
