Без сумніву, ви вже знайомі з його роботами. Зазвичай підписую, але якщо й ні, то мені здається, що його чорно-білі світлини упізнаються безпомилково.
Понад три десятиліття Гнат Юхимович фотографував Черкаси й область. Будівлі, краєвиди, новобудови, заводи й фабрики, “об’єкти соцкультпобуту”… І звісно ж, людей, і не завжди для газети. А ще знаменитостей, які відвідували наш обласний центр. Такої “колекції” найпопулярніших колись акторів і естрадних виконавців не назбирав жоден із черкаських фотографів.
Упродовж багатьох років спадок Ігната Діамента залишався недоступним для земляків. Та що там, не було навіть впевненості, що він взагалі зберігся. Готові роботи, негативи – колись – не те що тепер. А раптом диво, то перевести такий колосальний доробок у сучасні формати – це навіть не місяці, а пару років роботи. Звісно, якщо це не твоя основна робота, а громадська місія. Чи навіть громадянська. Просто щоб зберегти для майбутніх черкащан. Просто…
Олександр Сердюк це зробив. Робить тобто, бо кілька тисяч знімків – то ще не кінець. Готовими колись поділився, тоді ж “по дружбі” виконав обкладинку до книги “Черкаси: пазли”.
Не скажу, що це мої улюблені роботи майстра. Ще раз перегляну архів – зупинюся на інших. Ще раз – знову буде те саме. 10 із першої 1000+: самі розумієте.
“Діамент Ігнат Юхимович. Народився 5 січня 1916 року в місті Володимир-Волинський Волинської області в сім’ї робітників. Закінчив загальноосвітню середню школу. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років. Нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеня, п’ятьма медалями. На журналістській роботі з 1940 року – фотокореспондентом Володимир-Волинської міськрайонної газети, з 1946 року – фотокореспондент радіотелеграфного агенства України по Ізмаїльській, з 1954 – Черкаській областях, позаштатний кореспондент обласних газет “Черкаська правда” і “Молодь Черкащини”, районної газети “Серп і молот”.
Головні теми фоторепортажів і фотоілюстрацій – життя і діяльність трудових колективів, новаторів виробництва, діячів науки і культури, висвітлення політичних подій, історичних пам’яток, будівництв. Помер 6 квітня 1994 року. (“Журналісти Черкащини (1954 – 2004)”; Черкаси, “Брама”, 2003 рік)
Борис Юхно, журналіст, краєзнавець