фото Мандрівник Черкаси
У дохристиянські часи 20-го вересня наші пращури вшановували Стрибога, або Позвізда – Бога вітрів. За напрямком вітру в цей день передбачали погоду на осінь: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.
20 вересня за народним календарем – Луків день. Починаючи з цього дня, селяни приступали до збору цибулі та торгівлі нею. Цей овоч вважався ліками від багатьох недуг, а також широко використовувася в магічних ритуалах, зокрема, для зняття порчі та виготовлення оберегів.
Також о цій порі починалося молодіжні гуляння, адже всі польові роботи були вже завершені. «Вересень – рум’янець року», або ж «вересень до столу подає», – казали наші предки, закінчуючи польові роботи. Дні у цей час вже коротшали та здебільшого негодило, а тому молодь збиралася в одній хаті на вечорниці, досвітки, чи-то посвітки. В оселі під стелею висів посвіт, такий конусоподібний мішечок, званий кабицею, під яким, власне, і горіла лучина. Довкола розсідалися дівчата, хто пряв, хто вишивав. А невдовзі сходилися хлопці, і світлиця наповнювалася піснями, іграми та танцями.
20 вересня у другій половині дня вже нічого не робили, бо вважалося, щойно сонце заходить – вже починається другий день. А оскільки 21 вересня – велике християнське свято, тож вечір попереднього дня варто провести, відповідно, молячись та відпочиваючи.
За церковним календарем 20 вересня відзначають передсвято Різдва Пресвятої Богородиці та вшановують мученика Созонта; святого Іоана, архієпископа Новгородського; преподобного мученика Макарія Канівського, архімандрита Овруцького, Переяславського; преподобного Серапіона Псковського; апостолів від 70-ох Євода і Онисифора; мученика Євпсихія та преподобного Луку.
Іменинники 20 вересня:
Іван, Макар, Лука.
