фото з мережі
Щойно переглянув низку статтей щодо чорної археології в Східній Європі. Зокрема Семюель Ендрю Харді з Університетського коледжу Лондона, проаналізувавши відкриті джерела та соціальні групи «шукачів скарбів», дійшов висновку, що на 2016 рік в Україні використовувалося 26 377 незаконних шукачів металів (детекторів).
Якщо взяти до уваги активізацію тіньового ринку археологічних знахідок в останні роки, можна стверджувати, що нині в Україні НЕЗАКОННО і НЕЛЕГАЛЬНО використовується «шукачами скарбів» більш як 30 ТИСЯЧ ДЕТЕКТОРІВ.
Анджей Якубовський у своїй статті «Мародери на Чорноморському побережжі та практика культурного обміну: до питання про етику та відповідальність музеїв» привертає увагу до небезпечної та шкідливої позиції високопосадовців України та Польщі, які у свій час сприяли легалізації артефактів здобутих чорними археологами на офіційних виставках. Ба більше, публічна мода в нашій країні на колекціонування старожитностей стимулювала відповідно й розвиток тіньового ринку археології. Експерти прогнозують, що за останні роки в Україні на тіньовому ринку старожитностей ходить більше археологічних артефактів, аніж зберігається у фондах Національного історичного музею.
Ще однією загрозою не лише ІСТОРІОСОФСЬКОГО, а й ГЕОПОЛІТИЧНОГО характеру, є активна скупка на тіньовому ринку саме Росією давніх артефактів знайдених на території України з часів княжої України-Русі. Згодом ці знахідки вводяться в музейний та науковий обіг з «обґрунтуванням», як такі, що знайдені на території Російської Федерації.
Тож Росія приватизовує НАШУ ІСТОРІЮ та НАШІ КУЛЬТУРНІ СКАРБИ за мовчазної згоди влади України?!
Оскільки УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА і ВЛАДА жодним чином не реагує на цей ГУМАНІТАРНИЙ КОВІД на території нашої країни, то армія «шукачів скарбів», а точніше «мародерів старожитностей» не лише зростає, а й озброюється аргументацією вседозволеності та законності своєї діяльності. Нині можна знайти посібники чи довідники з порадами як уникнути відповідальності за участь у розкопках чи пошуках чорними археологами.
Наукова спільнота загалом та археологічна зокрема вже не перший рік вимагає від владців адекватної реакції на цю загрозу НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.
Зокрема йдеться про:
— завершення процедури приєднання до НІКОСІЙСЬКОЇ Конвенції Ради Європи про правопорушення пов‘язані з культурними цінностями та приведення національного законодавства у відповідність з її вимогами;
— створення Національної Археологічної комісії в системі Уряду;
— трансформацію нинішніх інституцій археології на виконання завдань превентивної археології…
А поки влада мовчить, армія «шукачів скарбів-мародерів старожитностей» поповнює свої лави активніше, аніж Збройні Сили України.
P.S. Подяка відомому історику та археологу Любомиру МИХАЙЛИНІ за люб‘язно надані матеріали з даної тематики.
