Не фата, а вінок: як виглядала українська наречена сто років тому

4 Листопада 2021 22:56

Століття тому голову молодої прикрашала не фата, а весільний вінок, виготовлений народними майстринями. В останні роки автентичні вінки знову повертаються у моду, набуваючи шаленої популярності серед українських наречених.

Вінок Цвіток нареченої з Чигиринщини. В селі Тіньки дружка кріпила до хустки стрічку. facebook.com/metelukuVgolovi

Близько 50 весільних вінків середньої Наддніпрянщини відтворили черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко за рік існування свого проєкту «Метелики в голові». Днями його презентували у приміщенні фондів НІЕЗ «Переяслав» та провели майстер-клас. Унікальністю виставки була інтерактивна складова: відсканувавши QR-код біля кожного експоната, відвідувачі заглибилися в його історію, переглянули фото.

Неймовірний вінок нареченої із Флярківки на Кам’янщині. facebook.com/metelukuVgolovi

У Черкасах мисткині відкрили власний артпростір, де виготовляють репліки головних уборів наречених. Вони давно цікавились темою етнографії, їздили на фестивалі, у подорожі, аж поки це не переросло у спільне захоплення. Жінки співпрацюють з музейними працівниками, розшукують весільні фото бабусь і дідусів через соцмережі, подорожують селами регіону, і в експедиціях вивчають процес виробництва, способи квітчання та історії весільних обрядів.

— Раніше виготовляли воскові вінки в кожному селі, кожен був ексклюзивним і єдиним у своєму роді. Для Полтавщини були характерні вінки з балабонами, а для Переяславщини — з золотими нитками і пір’ями. Робили їх з тих матеріалів, що тоді були під рукою — папір, дріт, парафін, скляні намистини, фарбована дерев’яна стружка. Ми відтворюємо репліки прикрас, які носили дівчата Наддніпрянщини у минулому столітті. Сьогодні представлені і наші роботи, і бабусь, які досі можуть створювати вінки, — розповідає Олена Афанасенко.

facebook.com/metelukuVgolovi

Вироби презентують на виставках, для охочих проводять майстер-класи. Іноді виготовляють прикраси на замовлення. Останнім часом наречені звертаються частіше, бо автентика знову увійшла в моду. Коштує такий вінок ручної роботи від півтори тисячі гривень. У планах розширити межі проєкту до всеукраїнського рівня.

За словами засновниць проєкту, мета їхньої роботи – підтримати сучасних мисткинь, аби наречені одягали не старовинні оригінали, яким місце у музеї, а якісно відтворені репліки. Таким чином вони зберігають традиції та передають їх наступним поколінням.