У Києві на Андріївському узвозі відкрили пам’ятну дошку видатному діячеві культури періоду Української Народної Республіки, композитору, диригенту, етнографу, творцю Республіканської капели Олександру Кошицю. Про це повідомляє видання “Великий Київ”.
bigkyiv.com.ua
Дошка з’явилася на будинку по вулиці Андріївський узвіз, 13, де розташований музей Булгакова, з початку ХХ століття до 1906 року тут проживав видатний диригент хорового співу, на той час — викладач церковного співу Київської духовної семінарії, композитор, етнограф та письменник-мемуарист Олександр Кошиць.
Зокрема, саме завдяки Кошицю в десятках країн іноземці почули “Щедрика” в обробці Миколи Леонтовича.
Відкрити пам’ятну дошку Кошицю у Києві хотіли ще наприкінці минулого століття. Цим задумом переймався український поет та драматург Іван Драч. Утім ідею відклали у шухляду через брак фінансування. І от нарешті ім’я видатного композитора увічнили на фасаді будинку, у якому він мешкав.
Автором дошки виступив скульптор Олексій Пергаменщик.
Під час відкриття тут відбувся виступ Народної хорової капели “Дніпро” – спадкоємиці капели Кошиця, що прем’єрно виконала “Щедрика” у Києві у 1916 році. Музичний супровід – Духового оркестру Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.
bigkyiv.com.ua
Тут також триває презентація проєкту “Різдво Олександра Кошиця на Андріївському узвозі”, відкривається виставка “Світовий тріумф “Щедрика” – 100 років культурної дипломатії України” дослідниці Тіни Пересунько.
Крім того, будуть показані фрагменти Кубанської експедиції Кошиця (вперше з архівів Осередку української культури та освіти Вінніпега, Канада). У проєкті візьмуть участь всесвітньо відомий скрипаль, народний артист України Кирило Стеценко, Студія хорового співу Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки.
Кольорова копія картини “Щедрик, щедрик” українського художника Миколи Бутовича, створеної у 1953 р., на різвяній листівці 70-х років з міста Гантер (США).
Нагадаємо, Олександр Кошиць народився 12 вересня 1875 року в селі Ромашки Канівського повіту (нині – Миронівський район Київської області), дитинство й юність його пройшли у селі Тарасівці на Звенигородщині, де батько-священик тримав приход.
“Моя люба Тарасівка, куди переїхав мій батько влітку 1877 року, лежить у яру на дорозі від Звенигородки до Вільшани; її ниви межують з Кирилівськими, що їх колись міряв своїми босими ногами наш геній Т. Шевченко, коли “пас ягнята за селом”… Якщо стати обличчям на північ, то праворуч десь у полях заховалось Козацьке, ліворуч – Майданівка, а за нею – Лисянка, просто перед очима в яру – Тарасівка… Це та земля, де лунають найкращі у світі пісні, де чутно наймилозвучнішу мову, де сяє найясніше з-поміж усіх сонць сонце…”, – згадував Кошиць про свою малу батьківщину у книзі “Спогади”.
Керував легендарною українською капелою УНР, яка вперше представила світу «Щедрика» в обробці М. Леонтовича. З 1919 року по 1921-й капела Кошиця здійснила турне, охопивши фактично всю Європу, а 1922-го перетнула Атлантику, щоб тріумфувати в Америці. До слова, в Мехіко вони зібрали 32 тисячі глядачів.
Детальніше про турне капели, яке охопило 17 країн світу – за посиланням.
У 1922 році хор Кошиця виступив в американському Карнегі-хол, і саме тоді вперше прозвучав «Щедрик» — так починалася американська історія твору. А потрапили наші музиканти в далекі світи за наказом Голови Директорії Симона Петлюри, щоб популяризувати самостійну Україну. А чарівна українська колискова «Ой ходить сон» в аранжуванні Олександра Кошиця і подачі надихнула Джорджа Гершвіна на створення джазового стандарту Summertime.
Після більшовицького перевороту музиканти не склали руки і ще тривалий час несли українську пісню та збирали кошти на підтримку руху опору.
