Сьогодні виповнюється 426 років з дня народження великого державотворця гетьмана Богдана Хмельницького.
На жаль, ця дата у черговий раз залишилася поза увагою інформаційного простору.
Ми ж вшановуємо гетьмана результатами власних досліджень.
На жаль, раритетів, пов’язаних із життям та діяльністю нашого знаного земляка маємо дуже мало, і зберігаються вони у різних музейних, архівних, бібліотечних установах країни та за кордоном.
Чимало їх ще не виявлено, не атрибутовано, не внесено до наукового обігу, і вони залишаються невідомими широкому загалу.
На сьогодні знаємо про кілька іконографічних артефактів, які були створені на батьківщині гетьмана, певний час перебували у храмах, але в міру історичних катаклізмів опинилися далеко за її межами.
Наша розповідь про один із таких раритетів, який міг би залишитися на Чигиринщині, однак, не судилося…
Перлиною фондової колекції Національного заповідника «Хортиця» є портрет Богдана Хмельницького кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.
Картина має цікаву історію. Вважається, що вона була сімейною реліквією родичів гетьмана сестер Г. П. і В. П. Крейтер, які до 1914 р. мешкали у Суботові, а по від’їзді залишили її матері московського інженера О. Д. Казанлі, де раритет зберігався впродовж 60 років. Мимоволі приходить на думку, а чи не про цей портрет згадує о. Марко Грушевський у одному зі своїх листів до Михайла Грушевського: «Фотографійки субот[івських] місць історичних я відіслав Тобі. Не здійняв по[р]трету Богданового у проскурниці, бо він хоч і давній та не дуже і не дуже то майстровито зроблений…»
У 1971 р. картина була придбана для Державного історико-культурного заповідника «Хортиця», пройшла довгий, складний шлях реставрації, де й експонується із 1982 р.
На час придбання портрет був у дуже пошкодженому стані, зберігався скрученим у рулон, поверхня забруднена, у кількох місцях розірвана, основа – льняне полотно, практично зітліло. Впродовж року провідними фахівцями Державної реставраційної майстерні Міністерства культури УРСР проводилися копіткі рятувальні заходи, щоб зберегти цінний раритет, зробити його доступним для експонування.
Колористичне вирішення насамперед одягу Б. Хмельницького вказує на написання його саме у Середньому Подніпров’ї. Цілком можливо, що це робота художників Свято-Микільського Пустинного Медведівського монастиря.
На короткий час у 2019 р. картина повернулася на історичну батьківщину – Чигиринщину як ключова частина експозиції виставкового проєкту «Держава, виборена вогнем і мечем», присвяченого 370-й річниці початку Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького та створенню Української козацької держави. Він став результатом співпраці двох споріднених заповідників – Національного заповідника «Хортиця» і Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Експозиція була розміщена в музеї Богдана Хмельницького у Чигирині і стала резонансною подією у культурному житті краю.
Звичайно, дуже хотілося б, щоб ця перлина середньовічного народного малярства знаходилася на Чигиринщині. Проте, відрадно, що картина не загинула, не була вивезена за кордон, а доступна для огляду нашим співвітчизникам.
Надія Кукса, краєзнавиця завідувачка відділу “Суботівський історичний музей” НІКЗ “Чигирин”