“Святковий” головний біль для мешканця середньовічних Черкас – із чого заплатити намісникові щорічний податок “колядку”? Про один із аспектів життя в нашому місті якісь півтисячі років тому пише черкаський архелог і краєзнавець Дмитро Куштан:
“Різдвяні свята… Більшість черкасців стурбована, здебільшого, приємними клопотами: роздобути і прикрасити ялинку, купити мандаринів і інгредієнтів для салату “олів’є” тощо.
А якби вони жили 450-500 років тому, то мали б ще одну турботу: де роздобути шість грошей для того, щоб заплатити королівському намісникові – старості – щорічний податок «колядку».
«Опис Черкаського замку» 1552 р.: «Доходи старостині. Колядка. Дають міщани на рік старості на Різдво колядки з диму кожного по шість грошей».
Воно, начебто, і невеликі гроші – відро горілки в корчмі тоді коштувало 40 грошей. Але, зважаючи, що на сер. XVI ст. в Черкасах налічувалося понад 250 будинків («димів»), щорічний «різдвяний» дохід старости складав щонайменше 1500 грошей або 25 кіп литовських грошей (для прикладу, річна платня черкаського пушкаря становила 15 кіп)”.
«Опис Черкаського замку» 1552 р.: «Доходи старостині. Колядка. Дають міщани на рік старості на Різдво колядки з диму кожного по шість грошей».
Воно, начебто, і невеликі гроші – відро горілки в корчмі тоді коштувало 40 грошей. Але, зважаючи, що на сер. XVI ст. в Черкасах налічувалося понад 250 будинків («димів»), щорічний «різдвяний» дохід старости складав щонайменше 1500 грошей або 25 кіп литовських грошей (для прикладу, річна платня черкаського пушкаря становила 15 кіп)”.
