Добровільний загін тероборони організували двоє пенсіонерів у селі Степанки на Черкащині. До нього планують залучити дві сотні охочих, розповів Суспільному командир штабу Олександр Канівець.
За словами чоловіка, підготували плани захисту села, евакуації та відходу.
Учасник добровільного загону тероборони Микола Ключка розповів, що свої рушниці тримає у бойовій готовності. Мисливська зброя, з його слів, перша у селі, яка піде в хід у випадку бойових дій, бо ж іншої у них немає:
“Мені 70 років, я тут народився, Україна це моя країна, у мене є діти і внуки, тому я говорив тоді і зараз говорю – у мене рука не здригнеться вистрелити у противника”.
Поки у штабі роблять ремонт, чоловіки збираються на “планірки” у сільській бібліотеці, розповів командир загону Олександр Канівець. Він колишній військовий. Служив півтора року в батальйоні “Айдар”.
“Росія – агресор, вона не відступить, і якщо ми будемо здавати свої території, вони ніколи від нас не відчепляться”, – пояснив чоловік.
За словами Олександра Канівця, сільський штаб утворили, аби забезпечити міцний тил вдома та бути підтримкою для основної армії:
“Хлопці призовного віку підуть воювати, а нам треба буде захищати свою землю, свій дім, онуків, дітей, Хлопці підуть, але будуть знати, що тил у них захищений”.
Серед організаторів і Сергій Пойченко. За словами чоловіка, штаб створили, аби за потреби захищати села громади. Їх шість. До тероборони, пояснив він, уже записалося два десятки людей, але це тільки початок:
“Чоловіки тут у нас патріоти. Тут Холодний Яр під боком, тут ще наші діди ворогів клали штабелями”.
Командир штабу Олександр розповів: вони пильнуватимуть залізницю, аби не було постачання. Все інше, пояснив чоловік – секретна інформація.
Зі слів голови Степанківської громади Ігоря Чекаленка, підрозділ підтримують морально та матеріально, але цих грошей замало:
“На сесії виділили кошти на закупівлю 10 радіостанцій, щоб був нормальний зв’язок із старостатами, теробороною, поліцейськими та пожежною командою”.
Олександр Канівець розповів: нині вони шукають доброчинників, аби ті допомогли з обладнанням та захисним екіпіруванням. І звертаються з проханням до інших громад об’єднуватися.
