Фотовиставка Миколи Черепа, присвячена 250-річчю заснування Качанівської садиби (1772-2022) “Стежками Тараса. Від Чернігова до Черкас” відкрилася в Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Це світлини, зроблені фотохудожником Миколою Черепом у 2007-2021 роках.
Діятиме вона до 6 березня.
Заснована ще 1772 року, нині Качанівка є видатною пам’яткою палацово-паркового мистецтва світового значення. Качанівка — легендарна місцина, оспівана в слові і пензлі. Качанівський ансамбль — білий палац зі старовинним парком понад річкою Смош — один із найяскравіших взірців садибної архітектури, єдиний в Україні палацово-парковий ансамбль, що зберігся до наших днів у комплексі.
Прогулянка Качанівкою — це подорож углиб століть, адже історія цього місця сягає скіфських часів, а період розквіту припав на XVIII-XIX cт. Із 1981 року Качанівка — Національний історико-культурний заповідник, де кожен гість відкриває для себе нові сторінки з історії України та відчуває цілющу силу чарівної української природи.
Найвагомішою цінністю та окрасою Качанівської садиби є, безумовно, парк. Саме Качанівський парк, викоханий трьома поколіннями Тарновських, був місцем тяжіння та джерелом натхнення для творчої еліти, представники якої понад 100 років створювали у Качанівці свої шедеври. У Качанівському альбомі для гостей — понад 600 автографів. Є з-поміж них рядки, написані рукою Пантелеймона Куліша та його дружини, Ганни Барвінок, відомого фольклориста Опанаса Марковича та його дружини Марії Вілінської, яку світ знає під іменем Марко Вовчок, автора першої по-справжньому чесної «Історії Малоросії» Миколи Маркевича, поета Віктора Забіли, відомого історика Дмитра Яворницького, художника Михайла Врубеля, братів-художників Маковських та інших славетних митців.
Одним із найбажаніших та шанованих гостей Качанівки завжди був Тарас Шевченко, якого знали всі три господаря Качанівки з роду Тарновських — Григорій Степанович Тарновський, Василь Васильович Тарновський-старший та Василь Васильович Тарновський-молодший.
Сьогодні відвідувачі Качанівки здебільшого бачать парадну частину заповідника — палац, Георгіївську церкву, центральну алею, альтанку Глінки. Саме ці об’єкти входять до типових туристичних програм, які передбачають кількагодинні відвідини Качанівки, Тростянці, Сокиринців. Утім, Качанівка — це не тільки палац і альтанка. Територія заповідника сягає 600 га і містить чимало цікавих місць, незвіданих туристами.
Качанівський парк увібрав у себе все найкраще, чим багате світове паркове мистецтво і українська природа. В парковому масиві — понад 50 порід дерев і 30 видів кущових. У формуванні художнього образу парку особливу роль відіграють хвойні породи, акліматизовані в лістостепу, — ялина, сосна кедрова, сосна Веймутова, модрина, ялиця сибірська, кипарисовик горіхоплідний. З порід екзотів привертають увагу бархат амурський, лох вузьколистий, катальпа. Тут збереглись унікальні пам’ятки садово-паркового мистецтва — мости і скульптури, овіяні легендами гірки Кохання та Вірності.
За матеріалами Черкаського обласного краєзнавчого музею
