Історія зі спробою екс-Генпрокурора Рябошапки виїхати під час війни до Франції, де живе його дружина і діти – громадяни Франції, показова. У нас нині левова частина міністрів, депутатів, міських голів… живуть на кілька держав одночасно. В Україні вони заробляють, а в іншій країні, де їхні родини та й часом вони самі отримали друге громадянство, їх дружини та діти ці гроші витрачають і зберігають у банках.
Не дивно, що із оголошенням воєнного стану частина депутатів та посадовців втекли до своєї ЗАПАСНОЇ країни, де проживають їхні діти або дружини.
Я давно вимагаю заборонити обіймати посади та реєструвати кандидатами в депутати осіб з ПОДВІЙНИМ ГРОМАДЯНСТВОМ. А воєннний стан змушує вимагати ще більшої відповідальності владців – відсутності громадянства інших країн і для членів родини.
Цинізмом з огляду на нашу ситуацію війни з Росію вважаю також бредові ініціативи про спрощену процедуру надання УКРАЇНСЬКОГО громадянства росіянам, які потерпають від режиму Путіна.
Отож нинішня війна вчить – ЄДИНЕ ГРОМАДЯНСТВО, зокрема для посадовців, як і визначає стаття 4 КОНСТИТУЦІЇ, є запорукою захисту НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ.
А після війни, одним з пріоритетних завдань державної політики повинна стати державницька МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА, де останні роки корупційні схеми чиновників поставили на потік видачу іммігрантам, в тому числі із Росії, паспортів громадян України.
