фото зі сторінки mandrivnic.cherkasy
У народному побуті 12 січня, на Онисію, колись варили шлунки свиней і різали гусей, а потім на нутрощах гадали на зиму. І ще вірили, що саме цього вечора нечиста сила влаштовує найстрашніші і найжорстокіші шабаші, а тому намагалися ввечері ніде поодинці не ходити, а у дворі, щойно сідало сонце, з ланцюгів спускали собак.
Народні повір’я:
Про собак. «Без пса і двір німий», казали колись по селах і не було двора, де б собака не гримів ланцюгом. Про життя пса, його звички та прикмети пов’язані з ним, існує безліч прикмет та легенд.
Зокрема, не можна бити пса ногами, бо ноги хворітимуть. Пес виє проти ночі – біду врочить: якщо виє, тримаючи голову вгору – на пожежу, коли схиливши до низу – хтось помре. Щоб запобігти цьому, радили спустити його з прив’язі і прогнати з двору.
Або ж: якщо дівчина на Святвечір, Новий рік або Андрія виносить сміття у двір і у ту мить десь у селі гавкає пес, з того боку варто чекати сватів. І ще — якщо кудись йдеш, а назустріч біжить пес – ознака того, що тобі пощастить.
За церковним календарем 12 січня вшановують мученицю Анисію, преподобного Зотика, апостола Тимона, преподобну Феодору та святого Макарія.
Іменинниками ж 12 січня є: Онисії, Федори, Макари, Ірини, Антони.
