За церковним календарем 24 лютого вшановують мученика Власія, благовірного князя Всеволода, преподобного Дмитрія, правовірну Феодору та великомученика Феодора Тирона.
24 лютого у народі відзначали Лелечини — свято тотемного птаха українців. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з вирію. Цей день — початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташеня)”.
За нашими повір’ями, саме тендітний лелека приносить до нас дітей. Колись лелека називався у нас так, як у німців ще й досі називається журавель – краном (der Kranich). Між іншим, саме з кореня “кран” деякі етнографи-дослідники, наприклад, Зореслов Ключко, прослідковують назву Україна, тобто країна кранів, або ж земля лелек. Дослідник навіть знайшов у батька історії Геродота у VІІІ книзі вживання самоназви пелазгів: “Афіняни тоді, коли країну, що тепер називається Еллада, залюднювали пелазги, були пелазгами і називалися кранаї”. Дослідник вважає, що з розвитком багатобожжя птах “кран” у нас поступово замінюється на “лелеку”, що походить від імені богині весняного відродження природи Лелі.
А ще 24 лютого вшановували Власа, (християнський замінник язичницького Велеса), покровителя свійських тварин. Вважалося, що цього дня він пильно наглядає за тваринами, а тому люди замовляли у церкві молитви, святили воду та скроплювали нею тварин.
До Власія були морози: різдвяні, водохресні, афанасієві, тимофіївські, миколині. Але власієві морози вважались самими крутими, і останніми. У народі говорили: “Проллє Власій олії на дорогу — зима, час забирати ноги”, тому що у цей день часто бували відлиги.
Іменинниками 24 лютого є: Власій, Всеволод, Дмитро, Федора, Захар.