expres.ua
Головною причиною відсутності задекларованих Арсенієм Яценюком реформ та реальних позитивних результатів за рік перебування на чолі Кабінету Міністрів народний депутат Микола Томенко вважає стиль та форму діяльності Уряду, яка зводиться до зухвалого популізму і агресивного піару.
Про це політик написав на своєму блозі на «Обозревателе», коментуючи рік призначення Арсенія Яценюка на посаду Прем’єр-міністра України, який спливає сьогодні, 27 лютого.
«Виглядає таким чином, що протягом року прем’єр-міністр чітко позиціонував головну причину, яка заважала йому проводити реформи і досягати результатів. Ця причина зводилася до загальної формули війни загалом та конкретних ворогів зокрема.
Фактично, кожний виступ прем’єра чи то на засіданні Уряду, чи Верховної Ради розпочинався з розповіді про війну, Росію, Путіна, а потім переходив на «внутрішніх ворогів», якими для прем’єра стали підприємці, чиновники, бюджетники, а згодом – «грошовиті» професори та викладачі вузів, «багаті» пенсіонери. За результатами такої «війни» підприємці отримали додаткові податки, непрацюючу систему стимулювання збільшення зарплат, а викладачі вузів, вчителі, медики та пенсіонери – зменшені зарплати і податок на пенсію», – пише М. Томенко.
Він звертає увагу, що за рік діяльності жоден очільник Уряду (або Прем’єр-міністр, або Віце-прем’єр-міністри, або міністри) не визнали бодай дрібної помилки чи свого непрофесіоналізму, а переносили все це на зовнішніх чи внутрішніх ворогів.
Микола Томенко зауважив, що прикриття війною та внутрішніми ворогами (які, очевидно, працюють на гроші Путіна чи Росії) мали ефект у перші місяці діяльності Уряду. І це, до речі, підтверджується соціологічними показниками. Натомість кінцівка року, яка показала повний крах сподівань на якісь реформаторські дії Уряду, відповідно, руйнує міф про найуспішнішого прем’єр-міністра і шалену суспільну підтримку його діяльності.
«Друга надзвичайно важлива обставина – попри позиціонування Арсенія Яценюка як проєвропейського, молодого, активного та сучасного прем’єра, його Уряд – єдиний, який за рік, фактично, не провів жодної серйозної публічної дискусії стосовно своєї діяльності ані в парламенті, ані в уряді, ані поза їх межами. Для громадян усі телеканали транслювали лише пафосне вступне слово А. Яценюка, і далі – жодного обміну думками, жодних виступів міністрів, я вже не кажу про експертів», – зауважує М. Томенко.
Очевидно, логіка команди А. Яценюка полягала в тому, що ні парламент, ні уряд не є місцем для дискусій. Тезу про це, до речі, публічно озвучив один з найближчих соратників Яценюка Сергій Пашинський, який запропонував заборонити трансляцію Погоджувальної ради в парламенті і не вести навіть стенограми, щоб не заважати «успішній» діяльності Уряду.
«Такий стиль агресивного піару, який зводиться до принципу: говоримо про Прем’єр-міністра або добре, або нічого, характерна і для дискусії щодо бюджету. От щойно прем’єр говорить про те, що в парламенті немає сенсу обговорювати пропоновані Урядом зміни до бюджету, треба просто народним депутатам зайти до сесійної зали і проголосувати за них… До речі, ще один унікальний винахід нинішнього Уряду – нічна робота, яка зводиться до наступного: запропонувати якісь непопулярні ініціативи, не обговорювати їх в принципі протягом довгого періоду, а потім активно попрацювати вночі у вузькому колі для того, щоб зранку їх проголосувати без дискусій», – пише політик.
Він зауважує, що, на жаль, таку ідеологію зухвалого популізму, яку сповідує прем’єр, перенесли і на міністерства. Чого варта лише ідея, яку заклали Міністерство фінансів та Мінекономіки у законопроекті змін до Держбюджету а 2015 рік, згідно з якою пропонується проведення реформ в галузі освіти з метою економії 312,3 млн грн за рахунок зменшення кількості вищих навчальних закладів з 802 до 317. Цілком очевидно, що в принципі нереально за 10 місяців поточного року ліквідувати майже 500 вишів, але не існує жодного документа, програми чи механізму, де б роз’яснювалось, якого типу виші будуть ліквідовані, в який спосіб ця ліквідація буде відбуватися, що будуть робити десятки тисяч студентів та викладачів. І таких прикладів дуже багато.
«Тому, говорячи про річний період прем’єрства Арсенія Яценюка, вживаю сумне слово «роковини» свідомо, бо така ідеологія діяльності Уряду і прем’єр-міністра, де форма важливіша змісту, може призвести до краху не лише української економіки, а й української держави», – переконаний Микола Томенко.
