За багатьма параметрами в постмайданній Україні складаються ознаки так званого охлократичного та анархічного політичного режиму. Про це народний депутат Микола Томенко написав у своєму блозі на Обозревателе, інформує прес-служба політика.
як відомо, однією з ключових ознак охлократії є використання простих методів для вирішення надскладних державних питань, використання ідеології популізму чи примітивізму для того, щоб скористатися настроями певних соціальних груп для вирішення своїх корпоративних чи вузькопартійних інтересів.
“Сьогодні людина з трьома класами освіти може спрогнозувати, з чого починаються виступи прем’єр-міністра чи міністрів на засіданні в Уряді чи у Верховній Раді. Думаю, що така ж риторика характеризує й інших чиновників в системі центральної та виконавчої влади: чиновники розповідають про те, як треба активніше боротися з Путіним, з Росією. Натомість, коли справа доходить до конкретних соціально-економічних проблем, тоді такі виступи або не транслюються (засідання Уряду або наради міністрів), або взагалі слова “народ, пенсіонери, пенсії, заробітні плати, освіта, культура, охорона здоров’я, спорт…” не вживаються в лексиконі нинішніх чиновників. Вони вважають, що, апелюючи до боротьби з Путіним та російською агресією, суспільство може пробачити їм дилетантство, непрофесіоналізм в управлінській системі і вирішення власних проблем під прикриттям важливих державних справ”, – пише Томенко.
На його думку, ще однією ознакою охлократії вже з елементом анархії є те, що в Україні використовуються так звані “квазібатальйони” (Томенко переконаний, що справжні бійці батальйонів до цього не причетні), енна кількість різних версій “народних самооборон” і “правих секторів”, яких місцеві олігархи активно залучають до корпоративних розборок, рейдерських захоплень тощо.
Він додає, що і спроби навести порядок в системі так званих самостійних люстрацій чи захоплень, фактично, не дали жодного результату.
“Я вже не кажу про банальні речі, які пов’язані з нездатністю нинішньої влади вирішити елементарні питання, наприклад, кадрових призначень. Україна продовжує бути країною “тимчасово виконуючих обов’язки”, і куди не подивись – досі немає тих посадовців, які би на постійній основі працювали. Знайдіть мені тимчасово виконуючого обов’язки, який би системно працював в інтересах людей і над виконанням виконавчо-законодавчих актів?.. Натомість нинішня влада, особливо проурядова партія постійно генерує ідеї, як заборонити журналістам, політикам і, власне, громадянам критикувати чи виступати проти нинішньої влади: то пропонує закривати телеканали, радіо, Інтернет, забороняти “неправильні” мітинги тощо. Щоб не критикувати лише центральну виконавчу та місцеву владу, варто сказати і про парламент. Якщо керівництво парламенту і коаліція не здатні вирішити “фантастично складне” питання – вчасно розпочати пленарне засідання, то про яку відповідальну, організовану системну роботу у справжньому демократичному політичному режимі, який задекларувала Україна, може йти мова?”, – зауважує народний депутат.
Отож, на його переконання, якщо ситуація радикально не зміниться, то можна сказати, що, на жаль, Україна рухається впевненими кроками до охлократії з елементами анархії…